Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

ЖКГ у разі воєнного стану

  • 23 лютого 2015
  •  
  • 4138
  • Версія для друку
  •  
ЖКГ у разі воєнного стану

Останнім часом в Україні часто говорять про воєнний стан (ВС). При цьому сам режим воєнного стану міфологізований і політизований. Не все, що про нього пишуть і заявляють, правда. 

Згідно з законом, для оголошення ВС зовсім не обов'язково чекати збройної агресії або загрози нападу. Досить загрози територіальної цілісності, яка давно вже не просто існує в Україні де-факто, а повністю реалізована у вигляді Кримського федерального округу і «відрізаної» частини Донбасу.  

Водночас оголошення воєнного стану не означає, що Україна повинна з кимось воювати або оголошувати війну. При цьому ВС не може бути безстроковим - до повної перемоги або останнього патрона, він обов'язково встановлюється на певний строк - принаймні, цього вимагає закон. А президентський указ про воєнний стан повинен містити вичерпний перелік обмежень, які встановлюються у зв'язку з ВС. Також при воєнному стані змінюється режим функціонування органів влади. Верховна Рада у дводенний термін повинна приступити до роботи в сесійному режимі, а вся вертикаль влади консервується. 

Одним словом, введення воєнного стану - рішення непросте, навіть якщо абстрагуватися від високих матерій і політики. Тим не менше, шанси на його ухвалення є, причому в масштабі всієї країни. Як заявив днями Президент Петро Порошенко, якщо конфлікт на Донбасі наростатиме, воєнний стан може бути введено по всій країні, і парламент це підтримає. А, значить, приготуватися до реалій життя в умовах ВС краще заздалегідь.

Кити оборони

Введення воєнного стану регламентується такими законодавчими актами:

Введення воєнного стану не рівнозначне військовому управлінню. Згідно із Законом «Про правовий режим воєнного стану», військове командування одноосібно впроваджує заходи спецрежиму лише в районах ведення бойових дій. На решті території оборони громадський порядок забезпечуються в тісній взаємодії з місцевою владою. Більше того, місцева влада в межах своєї компетенції має право приймати самостійні рішення, обов'язкові для виконання. 

Хоча, зрозуміло, що головне в режимі воєнного стану спецзаходи. Зокрема, під час дії ВС працівники підприємств не мають права страйкувати. Це - постійна міра. Але є ще цілий перелік заходів, які можуть бути введені за рішенням військового командування і місцевої влади. Всього їх - 19. Однак для комунальних підприємств і постачальників комунальних послуг, як, загалом, і житлово-комунальної сфери в цілому, найбільш значущі 3 заходи: вилучення транспорту і майна, відволікання персоналу і ресурсів, зміна профілю діяльності та режиму роботи. Перші два обмеження актуальні і для громадян. 

Транспортом доведеться поділитися

Не секрет, що для оборони потрібен транспорт. Тому у підприємств та громадян можуть бути вилучені транспортні засоби.  

Правила тимчасового вилучення транспортних засобів, в тому числі, під час мобілізації, в Україні діють півтора десятиліття - з 2000 року. Прописані вони в Положенні про військово-транспортні обов'язки.  

Так що для підприємств з введенням ВС принципово нічого не зміниться. Військове становище тільки спростить процес вилучення - у деяких випадках для цього достатньо рішення військового командування. А ось для громадян - інших власників автомобілів ситуація зміниться кардинально.  

Зараз, згідно із Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для мобілізаційних потреб армії залучаються транспортні засоби підприємств, установ та організацій - безкоштовно, але з гарантією повернення після оголошення демобілізації.  

При воєнному стані перелік потенційних постачальників «коліс і гусениць» розшириться. Закон дозволяє тимчасово вилучати транспорт у громадян і у всіх представників громадянського сектору: міністерств, центральних та місцевих органів влади, територіальних громад, громадських організацій. Причому мова йде не лише про автотранспорт, але і про трактори, причепи, механізми і будь-які об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту - від автозаправок до ремонтних цехів. Під дію Положення про військово-транспортні обов'язки підпадають навіть мотоцикли і вози - гужовий транспорт.  

Одним словом, «призивати» можуть майже все, що рухається. При цьому відповідальність за підготовку транспорту до передачі військовим формуванням несуть власники. Так, автомобілі повинні мати запас ходу не менше 10 тис. км, трактори - не менше 400 годин.  

Транспорт «призивається» в армію безкоштовно, однак попередньо проводиться його оцінка, з урахуванням технічного стану та зношеності. Наприклад, при автопробігу понад 20 тис. км уцінка становить 40-60%.  

Власникам транспорту закон зобов'язує відшкодовувати збитки, понесені в зв'язку з виконанням військово-транспортного обов'язку. Але поки - це не більше ніж гарні слова. Що розуміти під такими збитками - загадка, яка процедура їх відшкодування - біла пляма. 

Повністю не врегульована навіть мобілізаційна процедура. Порядок компенсації шкоди, заподіяної транспортному засобу під час мобілізації, має розробити Кабмін. Коли уряд до цього дійде - невідомо.  

І це не єдиний пробіл. У компетенції уряду - складання переліку підприємств і громадян, звільнених від військово-транспортного обов'язку. Поки такого переліку немає. Немає повної ясності і з документальним оформленням передачі транспорту.  

Крім автомобілів і техніки Закон «Про правовий режим воєнного стану» дозволяє вилучати майно - для тимчасового використання в обороні. Регламентація цієї процедури теж залишає бажати кращого. 

Примус у законі

Одна з важливих особливостей воєнного стану - норма, яка дозволяє «експропріювати» транспорт та майно для військових потреб. Причому можливі два варіанти: добровільне, але безкоштовне переоформлення комунальної власності в державну або примусове відчуження будь-якого майна, але з виплатою компенсації. З добровільним переоформленням все просто. Відповідне рішення має прийняти місцева рада або хто-небудь з місцевих керівників - мер, голова, секретар чи заступник ради, з наступним затвердженням такого рішення радою. Якщо це неможливо - майно переводиться в держвласність примусово.  

Як і у випадку з тимчасовим вилученням для потреб оборони, норма про примусове відчуження поширюється як на підприємства, так і на громадян. При цьому процедура відчуження може проводитися як з попереднім повним відшкодуванням вартості майна, так і з перенесенням розрахунків на майбутнє - якщо коштів недостатньо. У цьому випадку виплата компенсації може бути розтягнута на 5 років - 5 бюджетних періодів. 

Однак, великих надій на отримання компенсацій навіть з такою розстрочкою плекати не варто. Джерело виплат - Держбюджет, а яка ситуація з бюджетом, відомо всім. Наприклад, в Держбюджеті-2015 такої статті витрат немає і не передбачається. 

Так що, якщо справа дійде до практичного застосування примусового відчуження, «спонсори» можуть повторити долю вкладників Ощадбанку СРСР. Хоча в самій процедурі примусового вилучення майна, прописаної в Законі №4765-VI, явних прогалин немає. 

Праця на благо

Ще одна специфічна риса воєнного стану - трудова повинність. У період дії ВС працездатні громадяни можуть бути притягнуті до суспільно корисних робіт. Щоправда, працівники підприємств, згідно з Постановою №753, до громадських робіт залучаються лише за погодженням з керівництвом. А найбільш вірогідні кандидати на виконання трудової повинності - безробітні та студенти. Вони в роботах задіюються без будь-яких застережень, як, втім, і підприємці з селянами. 

Залученим особам закон гарантує мінімальну зарплату, а порядок її виплати повинен був затвердити Кабмін. Але, по суті, такого порядку немає. Постанова №753 містить лише відправну норму - зобов'язує до дотримання КЗпП, у якому про трудові повинності та громадські роботи немає ні слова. Так що на практиці не виключені непорозуміння.  

А ось для комунальних підприємств встановлені особливі умови. Закон не дозволяє відволікати працівників, які забезпечують життєдіяльність населення. Більш того, самі громадські роботи можуть бути спрямовані на забезпечення життєдіяльності населення - тобто в допомогу житлово-комунального сектору. 

В іншому підприємства ЖКГ не «рівніші» інших. Закон дозволяє в період дії ВС використовувати їх потужності та трудові ресурси для потреб оборони, змінювати умови праці, режим роботи і виробничу діяльність, встановлювати для них військово-квартирний обов'язок по розквартировці військовослужбовців і військових підрозділів.  

Однак головна небезпека воєнного стану зовсім не у введенні обмежень. Коли йдеться про оборону держави - всі засоби хороші. Проблема в тому, що закони в Україні часто виконуються зовсім не так, як хотілося б, або не виконуються зовсім. Чи потягне, і без того неповоротка «військова машина», ще й управління цивільним сектором? Та поки немає відповіді на це питання, ніхто не може гарантувати, що в разі оголошення воєнного стану волонтери не знадобляться і в житлово-комунальному господарстві.  

Валентин Хорошунспеціально для ІА «Україна Комунальна»

 "Джерело: Україна Комунальна"

 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики