Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Велика чистка: бюджетні виплати поділить десяток банків

  • 27 вересня 2016
  •   Вікторія Руденко
  • 2925
  • Версія для друку
  •  
Велика чистка: бюджетні виплати поділить десяток банків

Уряд пом’якшив вимоги до банків, які зможуть виплачувати заробітну плату працівникам бюджетних установ, пенсії та соціальну допомогу. Чиновники погодилися прибрати низку дискримінаційних норм, проти яких виступали банки. Але навіть полегшені норми відсторонять від бюджетних потоків три чверті банків, переважно – невеликих

Уряд вчора затвердив постанову «Деякі питання виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати співробітникам бюджетних установ». І якщо раніше відбір банків для таких виплат проводили дві конкурсні комісії – Мінфіну та Мінсоцполітики, то тепер тільки Мінфін вибиратиме банки для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, пенсій та грошової допомоги. У цих же уповноважених банках керівникам держкомпаній порекомендують відкрити рахунки «для забезпечення своєї господарської діяльності».

Відбір банків за новими правилами відбудеться протягом трьох місяців після набрання ними чинності, тобто до кінця року. Наступні конкурси відбуватимуться двічі на рік – 10 липня і 10 грудня.

 

Банки стануть в чергу

Уповноваженими зможуть стати банки, активи яких становлять не менше 1% активів банківської системи, а також банки з меншими активами, але за умови, що контрольний пакет їхніх акцій належить міжнародним фінансовим або банківським установам, що мають рейтинг інвестиційного класу від міжнародно-визнаних рейтингових агентств. Брати участь в конкурсі також зможуть банки, в яких держава володіє часткою більше 75%.

В Україні 17 банків мають активи понад 1%, вісім банків – «дочки» іноземних установ з інвестиційним рейтингом, три банки – державні (Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк). При цьому банки можуть проходити на конкурс одразу за кількома критеріями, наприклад, усі зазначені держбанки мають частку активів понад 1%, як і багато «дочок» іноземних банків.

Мінфін, отримавши заявки від банків, перевірятиме їх на відповідність п’яти вимогам. По-перше, протягом останніх 12 місяців до власників або пов’язаних осіб не повинні бути застосовані санкції Україною, державами – членами ЄС та ОЕСР. Це означає, що до нового конкурсу не допустять «дочок» російських банків – Сбєрбанк, ВТБ Банк і Промінвестбанк, а також пов’язані з ними невеликі українські установи – БМ Банк і ВіЕс Банк.

Ще три критерії стосуються боргів або інших порушень. Протягом останніх шести місяців до банку не повинні застосовуватися Нацбанком заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій. Кредитні установи не повинні мати фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб зі сплати зборів, штрафів та пені, а також заборгованості зі сплати податків і зборів. П’ятий критерій – уповноважені банки повинні бути емітентами електронних платіжних карток.

На сайті Пенсійного фонду остання новина про затвердження переліку «пенсійних» банків опублікована 29 грудня 2014 року. Тоді їх було 63, але з того часу 17 банків збанкрутували. Останній відбір Мінфін проводив майже рік тому – 17 листопада 2015 року. Але не усі 48 банків, які отримали право працювати з зарплатою «бюджетників», дожили до сьогодні. Чотири зарплатних банки відтоді збанкрутували: Авант-Банк, Укрінбанк, Фідобанк, «Хрещатик».

Якщо з 17 найбільших банків виключити три «російських» і два «іноземних», які не працюють в роздробі (ІНГ Банк Україна і Сітібанк), то залишається щонайменше 12 претендентів на виплату зарплат і пенсій. Це ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, Альфа-банк, ПУМБ, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк і Банк «Південний». Щоправда, Укрексімбанк може відмовитися від участі в конкурсі. Адже він, згідно зі стратегією розвитку держбанків, повинен скоротити присутність в роздробі, зробивши ставку на обслуговуванні експортно-імпортних операцій. ОТП Банк зараз не є «зарплатним». Разом 10 банків.

Але до відбіркового списку можуть потрапити ще кілька банків з решти 28 «зарплатних» банків. Згідно з критерієм наявності інвестиційного рейтингу у материнської компанії, на участь в конкурсі могли б претендувати Кредобанк і Прокредит Банк. При цьому не пройдуть відбір, за прогнозом виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, Піреус Банк і Універсал Банк, оскільки Греція має низький суверенний рейтинг.

«Нова редакція дозволить убезпечити виплати на деякий час за рахунок обмеження мінімального обсягу активів у 1%. Ми вважаємо, що в найближчі кілька років нам не загрожує ліквідація якогось з топ-банків, чистка ринку триватиме в сегменті середніх і малих установ. У той же час для невеликих, але надійних банків, на кшталт Кредобанку, є можливість залишитися в переліку за рахунок гарного міжнародного рейтингу їхньої материнської структури», – вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.

 

Старе геть

Разом з набуттям сили цієї постанови втратить силу постанова Кабміну № 37 від 20 січня 2016 року, якою встановлювалися практично ці ж критерії відбору банків, але у більш жорсткій формі. Серед схвалених на початку року критеріїв були такі: банки мали здійснювати емісію карток НСМЕП (зараз це «Простір»), довівши їхню кількість до 10% портфеля, а також мати в своєму портфелі ОВДП на суму не менше 20% регулятивного капіталу.

Проти жорстких критеріїв виступив увесь ринок, а НАБУ, ПриватБанк (для нього критерій ОВДП був принциповим, іншим банкам потрібно докупити ОВДП на незначну суму), УкрСиббанк і Альфа-банк подали до суду. Вони вимагали скасувати січневу постанову. Поки тривав судовий процес, вони блокували спроби Мінфіну провести конкурс за новими критеріями. Через конфлікт Мінфін пішов на поступки і пом’якшив найпринциповіші для банків норми.

«Те, що з критеріїв прибрали норму про обов’язкову наявність ОВДП на балансі банку, скоріше є мінусом, бо серед критеріїв більше немає оцінки ліквідності банку. Якщо через деякі обставини у банку знижуються залишки на коррахунку і виникають проблеми із здійсненням платежів, він може продати ОВДП або залучити під них гроші», – вважає Михайло Демків. У процесі доопрацювання з постанови зникла вимога до банків дотримуватися усіх нормативів НБУ протягом останніх трьох місяців. А в одній з проміжних версій було обмеження за обсягом залученого рефінансування: цей критерій бив по ПриватБанку.

 

Усім не догодити

Не всі учасники ринку згодні з новою постановою. «Однозначно нова постанова набагато краща і лояльніша стосовно банків, ніж № 37. Але в ній усе ж містяться норми, які порушують рівні умови конкуренції для усіх гравців ринку. Мова про вимогу, щоб частка активів складала не менше 1% від загальних у банківській системі. Або ж вимогу для міжнародних банків мати міжнародний рейтинг інвесткласу від визнаних у світі рейтингових агентств. У такому випадку деякі банки можуть стати заручниками ситуації в материнській країні, адже, як відомо, рейтинг банку не може бути вищим за рейтинг країни, в якій базується материнська структура», – вважає Олена Коробкова.

Незадоволені і в Українському кредитно-банківському союзі. «Кабмін обмежує уповноважені банки за формальними ознаками, які не мають відношення до якості їхньої діяльності та дотримання встановлених нормативів, і вимагає розмір активів не менше 1% від банківської системи або наявність міжнародного рейтингу інвесткласу, тоді як Україна має низький суверенний рейтинг», – нарікають в УКБС. В асоціації вважають, що наявність інвестиційного кредитного рейтингу материнських іноземних банків не є показником надійності для їхніх дочірніх установ або бажання підтримувати свої активи в Україні при виникненні проблем. «Адже материнський банк відповідає за своїми зобов’язаннями в українській «дочці» тільки в межах свого вкладу в її статутному капіталі», – пояснюють в УКБС. Генеральний директор асоціації Галина Оліфер пропонує визначати надійність банку «за показниками фінансового стану банку, достатності капіталу і ліквідності».

У ПриватБанку, який, ймовірно, отримає доступ до бюджетників і пенсіонерів, не згодні зі збереженням інституту уповноважених банків як такого. «З нашого погляду отримання пенсій, соцдопомоги, зарплати співробітників як бюджетних організацій, так і підприємств та організацій будь-якої форми власності – це обслуговування рахунків фізичних осіб. І в даному питанні не повинно бути самого інституту уповноважених банків. Все має визначатися наявністю банківської ліцензії та бажанням фізичної особи – одержувача зарплати, пенсії, соцдопомоги обслуговуватися в тому чи іншому банку. Зарплата, пенсія, соцдопомога перестають бути бюджетними коштами з того моменту, як вони нараховані і йдуть з рахунку Казначейства. На рахунок вони надходять як законно зароблені або нараховані за законом особисті кошти громадян», – заявили FinClub в прес-службі банку. Єдина умова, яка може регулюватися на рівні уряду, – це тариф за зарахування коштів на рахунок людини.

Олена Коробкова зазначила, що «НАБУ продовжує захищати право всієї банківської системи на рівні умови конкуренції на українському ринку фінансових послуг». «Судовий процес ще триває. Наступне засідання суду має відбутися 28 вересня», – сказала вона.

Джерело: Фінансовий клуб

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики