Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Відштовхнутися від дна: коли припиняться банкрутства українських банків

  • 29 червня 2016
  •   Павло Харламов
  • 973
  • Версія для друку
  •  
Відштовхнутися від дна: коли припиняться банкрутства українських банків

Банківська система України за останні два роки неабияк “поменшала” в результаті чистки, яку влаштував Національний банк. Зі 180 банків, зареєстрованих до початку 2014 року, дотепер кількість діючих фінустанов скоротилася до 109, а в стані ліквідації перебувають 68 банків. У НБУ пояснюють, що такі жорсткі заходи були вимушеними заради порятунку і оздоровлення системи

Водночас, міцним “здоров’ям” банки особливо похвалитися так і не можуть. Вони досі перебувають у глибоких збитках (- 66,6 млрд грн за підсумками 2015 року та – 11,5 млрд грн за 4 місяці 2016 року), частка простроченої заборгованості продовжує збільшуватися (з 13,5% на 1 січня 2015 року до 23,5% на 1 травня 2016 року), а достатність регулятивного капіталу (один з основних показників, який відображає здатність банку розрахуватися за своїми зобов’язаннями) залишається на найнижчому за минулі 10 років рівні.

 

Як усе починалося

Проблеми в українських банках загострилися ще 2014 року. Фінансова система постраждала не тільки від політичної нестабільності, а й від уповільнення темпів економічного зростання і поглиблення рецесії.

Першим негативним трендом стало прискорення відтоку вкладень. Так, за 1 півріччя 2014 року обсяг коштів у банках скоротився майже на 12 млрд грн, або на 2%, в т.ч. фізосіб – на 13 млрд грн, або на 3% (навіть з урахуванням тих коштів, які заходили в банки в цей період). Загалом же банківська система за 2014 рік втратила “чистими” 126 млрд грн депозитів. Причому, ці дані озвучила сама Гонтарева.

Крім того, із січня 2014 року розпочалася повзуча девальвація гривні (частково її підігрівало збільшення готівки поза банками), і вже до літа національна валюта знецінилася на 50%, а курс досяг 12-12,4 грн/дол. Це, в свою чергу, спровокувало новий сплеск непогашення кредитів і падіння якості кредитних портфелів банків.

Наприклад, якщо на початок 2014 року частка резервів під знецінення кредитів становила близько 15% від виданих банками позик, то за рік цей показник зріс до 22%. Простою мовою, чим вище цей резерв – тим вище ризик неповернення кредиту. До того ж, ситуацію погіршувало те, що понад 40% в банківських портфелях становили саме валютні позики.

“Як результат, для протидії кризовій ситуації Нацбанк обрав значне скорочення кількості банків, серед яких виявилося чимало конвертаційних центрів. Таким чином, регулятор активно боровся зі спекуляціями і намагався підтримати котирування гривні”, – пояснює аналітик компанії “Альпарі” Антон Козюра.

 

Удар з плеча

“Конвертами” зайнявся ще Степан Кубів, який обійняв посаду голови НБУ після Євромайдану. Саме Кубів у березні 2014 року повідомив про виявлення 12 банків, “тіньовий” оборот яких за 2013 рік склав 142 млрд грн.

Однак це було лише початком плачевних для фінсектора подій, оскільки основна хвиля виходу банків припала на другу половину 2014-го і на 2015-й рік. І ось в цей період Національний банк дійсно посприяв виходу багатьох установ. Нехай і побічно.

Різні обмеження, що вводяться НБУ, допомагали знизити тиск на валютний ринок, хоча б частково припинити відтік капіталу за кордон, збільшити запас ліквідності (її обсяг, за словами Гонтаревої, до початку 2016 року досяг 100 млрд грн). Разом з тим, ці ж заходи погіршили стан багатьох банків, майже повністю зупинили кредитування, призвели до зростання збитків і падіння доходів, що й зумовило банкрутства.

“Багато банків постраждали саме через те, що в їхніх портфелях виявилося занадто багато позичальників, які не платять свідомо. І тут скоріше важлива робота в законодавчому і виконавчому плані, оскільки на даний момент механізми захисту прав кредиторів в Україні просто не працюють”, – коментує Вадим Березовик, голова правління “Вектор Банку”.

Є питання до того, за яким принципом виділялася фінансова підтримка Національним банком. Наприклад, на 1 червня 2016 року обсяг заборгованості за кредитами рефінансування банків-банкрутів перевищує 53 млрд грн. Фактично, це гроші, “влиті” в порожнечу – в банки, які все одно виявилися неплатоспроможними.

Виникають сумніви щодо стрес-тестів, які ще з літа 2014 року проводить НБУ з ініціативи Міжнародного валютного фонду. Завдання тестування – виявити найбільш слабкі банківські установи, яким потрібна докапіталізація. Але картина не виглядає досить прозорою і об’єктивною. Хоча б тому, що повні дані стрес-тестів НБУ жодного разу не оприлюднив. Тому немає реального розуміння глибини проблем у системі, а також доцільності такої масштабної “зачистки”.

Це ж стосується і випадків, коли банки позбавляються ліцензій через суб’єктивні причини. Наприклад, внаслідок непрозорої структури власності або приналежності до “олігархічних кланів”. “Після того як НБУ заявив, що йому зрозумілі й відомі власники всіх комерційних банків, факти виведення банків з ринку через непрозору структуру акціонерів виглядають підозріло”, – вважає колишній член Ради НБУ Василь Горбаль.

 

Небезпечний шлях

Експерти кажуть, що український банківський ринок сьогодні повторює історію деяких країн Азії кінця 90-х. “Під час азійської кризи 1997-1998 років девальвація місцевих валют і активне очищення банківської системи з паралельною докапіталізацією банків, що залишилися, заклали фундамент конкурентності азіатських товарів, одужання системи і сталості економічного зростання. Тоді й зараз на таких діях наполягав МВФ. Тому можна сказати, що очищення банківської системи було зумовлено і виступало умовою одужання”, – пояснює Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

З іншого боку, дії НБУ багато в чому схожі з фіскальною політикою Польщі. На польському ринку працює близько півсотні банків, що значно звужує їхній вплив на валютний ринок. “Як показує досвід Польщі, така стратегія виправдана – злотий досить спокійно переносить хвилювання на світових фінансових майданчиках. Однак необхідно підвищення контролю з боку Нацбанку і вкрай бажано зниження корупції, чим Україна похвалитися поки що не може”, – міркує Антон Козюра.

Плюс до всього, не потрібно забувати, що вихід банків тягне за собою вкрай негативний соціальний ефект, оскільки система гарантування просто не може прийняти на себе всі ризики. “Лякає обсяг коштів не тільки фізосіб, а і юросіб у банках, виведених з ринку. Це гроші реального сектора економіки. І коли ми маємо 20 млрд доларів потенційних втрат і транш в 1,7 млрд, який ми можемо отримати від МВФ, – це непорівнянні речі”, – каже Василь Горбаль.

Правда, ще навесні нинішнього року Валерія Гонтарева заявила, що чистку банківської системи практично завершено і санкції стосуватимуться в основному невеликих банків. Крім того, глава НБУ розраховує, що вже у 2017 році банківська система вийде на операційний прибуток.

Звичайно, такі слова вселяють оптимізм. Але для банків першочергове завдання – залишитися на ринку, вибратися зі збитків і повернути довіру вкладників.

Джерело: РБК-Україна

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики