Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Бути чи не бути накопичувальній системі пенсійного забезпечення?

  • 07 червня 2016
  •   Юлія Бондар
  • 2799
  • Версія для друку
  •  
Бути чи не бути накопичувальній системі пенсійного забезпечення?

На початку травня Верховна Рада зареєструвала законопроект № 4608 про пенсійну реформу

Згідно з документом, з 1 липня 2017 році для громадян України не досягли ще пенсійного віку пропонується ввести виплату страхових внесків до другого рівня пенсійної системи. В уряді переконані, що таке нововведення допоможе радикально змінити існуючу модель пенсійної системи.

 

Ще не час

У пояснювальній записці до документа сказано, що розмір страхового внеску в перший рік складе 2%, відповідно, щорічно він буде збільшуватися на 1%. До 2020 року він складе 5%.

За словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, час, який уряд вибрав для зміни в пенсійній реформі, є невдалим. Він навіть спрогнозував, що через рік-півтора в Україні може трапиться “соціальний” вибух через проблеми в Пенсійному фонді (ПФ).

“Потрібно підготувати програму стабілізації ситуації в Пенсійному фонді. Якщо зараз ми нічого не зробимо, через рік-півтора навіть цей розмір пенсії ми не зможемо платити. Ось це буде соціальний вибух, гірше ядерного. Тому ми сьогодні розглядаємо всі можливі варіанти, в тому числі надзвичайні, для того, щоб стабілізувати ситуацію в Пенсійному фонді”, – зазначає міністр.

При цьому міністр заявив, що не можна просто взяти і різко скоротити надходження в ПФ.

“Можна ж було зробити по-іншому – приймаючи рішення про зниження ЄСВ, в грудні, одночасно підняти питання про підвищення пенсійного віку. Компенсувати ці речі. Але зробили одну частину і не зробили іншу. І ось ми тепер перебуваємо в ситуації, коли ми повинні вирішувати питання – як бути?” – Резюмував Рева і додав, що зараз Кабмін шукає необхідне рішення.

Раніше, коли уряд прийняв рішення про зниження ставки ЄСВ, зараз привело до того, що дефіцит ПФУ становить 145 млрд грн. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що пенсійна система в країні є абсолютно недосконалою. Так, сьогодні дефіцит ПФ становить 145 млрд грн, і цей показник буде рости щорічно.

“Прийде той час, коли дефіцит пенсійного фонду буде просто неосяжний”, – заявляє Гройсман.

Суть змін від держави полягає в тому, що ЄСВ залишається на колишньому рівні, платежі будуть надходити в ПФ, а з фонду, по-старому пенсіонерам виплачуватимуть кошти за солідарною методикою.

Також, уряд заклав в законопроект кілька змін. Зокрема, пропонується удосконалити цю ж солідарну систему шляхом звільнення її від невластивих виплат, наприклад, пов’язаних з фінансуванням пенсій, призначених на пільгових умовах і за вислугу років.

Втім, Кабмін все не може вирішити, що робити з пенсійною реформою.

Повертаючись до слів Міністра соціальної політики Андрія Реви про те, що зараз “не час”, від нього також чули слова, що поданий і зареєстрований проект у Верховній Раді на початку травня потрібно скасувати.

“Міністр соціальної політики Андрій Рева – особа, яка в Кабміні відповідає за напрямок законодавчої ініціативи, за пенсійну реформу. Його ж слова були, що він продовжить реформи, розпочаті Павлом Розенком на посаді Міністра соцполітики. Павло Розенко заявляв і зараз заявляє, що проведення пенсійної реформи та запровадження другого рівня пенсійної системи – це пріоритет номер один, буквально “справа честі”. І тут раптом виходить, що в початку травня Андрій Рева вважав, що законопроект №4608 по “його” напрямку необхідно вносити в Раду, а через пару тижнів відкликати? Тоді навіщо було подавати? Я все розумію, можна говорити про те, що “попередники”, що “не встигли розібратися”, але хотілося б побачити нарешті відповідальне ставлення представників влади до своїх дій. Якщо влада продовжить змінювати свої думки як флюгер, особливо щодо реформ, з інтервалом в два тижні, про який бізнес-клімат в країні говорити буде неможливо. І скаржитися на те, що бізнес або зарплати “не виходять з тіні” в таких умовах, представникам влади залишиться перед дзеркалом”, – коментує Тетяна Сальникова, Голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів.

 

Що, якби?

З приводу того, час або не час для пенсійної реформи і чи можна її проводити в кризу, Тетяна Сальникова навела кілька цифр. Аналітики Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів провели моделювання для пошуку відповіді на питання: що було б, якби другий рівень пенсійної системи впровадили в розпал фінансової кризи 2008-го року?

Дані для моделювання за демографічним охопленням і розміром внесків були взяті з урядового законопроекту, а прибутковість фактична за поточний період з щоденних звітів недержавного пенсійного фонду Української Греко-Католицької Церкви НПФ “Покрова”. Чому було обрано саме цей фонд, Тетяна пояснює просто: “він почав свою роботу саме в 2008 році і є одним з найбільш публічних і прозорих, контрольованих Церквою”.

За результатами моделювання вийшло, що вже зараз Накопичувальний рівень інвестував би в економіку України 144 млрд гривень. Для порівняння, 144 млрд гривень – це 7% номінального ВВП України за 2015 рік; 16% зовнішнього державного боргу України; 22% Державного Бюджету на 2016 рік; 56% від бюджету витрат ПФУ на 2016 рік.

“І, як показала практика, прибутковість б покрила інфляцію протягом такого тривалого часу, не дивлячись на кризу 2008-го і 2014-2015 років. Як би це було дивно для всіх, хто заявляє, що накопичувальне пенсійне забезпечення в кризу не здатне забезпечити збереження коштів. Просто треба уважно і професійно підходити до вивчення досвіду, як міжнародного, так і нашого вітчизняного, якого на сьогодні вже нагромадилося понад 11 років”, – зазначає Голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів.

На думку Сальникової, не можна порівнювати прибутковість з інфляцією рік до року. У кризові роки завдання керуючих активами – тримати такий портфель, вкладати в такі активи, які потім при відновленні економіки дадуть випереджаюче зростання, завдання зберегти купівельну спроможність грошей в тривалому періоді, а не в короткостроковому. У рік кризи можуть бути і мінусові результати по прибутковості, але зате в рік кризи керуючі можуть купити дешево активи, які потім виростуть в ціні.

 

Роки зволікання

В Україні питання про те, що “не час” проводити пенсійну реформу не можуть вирішити вже з 2007 року. Щороку зволікання, згідно зі слів Тетяни Сальникової, позбавляє близько 64 тисяч чоловік шансу отримати додаткове джерело доходів у старості додатково до мізеру солідарної пенсії. Виходить, що на сьогодні, коли представники влади говорять “не час для реформи”, вони тим самим позбавляють майже 600 тисяч громадян такої можливості.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко раніше намагався всіх запевнити, що ніякого “соціального вибуху” не намічається. Пенсійний фонд, як виконував свої пенсійні зобов’язання, так і буде їх виконувати перед пенсіонерами, щодо законопроекту про накопичувальну систему пенсій – ніхто його не думає відкликати.

“Такого рішення не було. І навіть не обговорювалося”, – заявив Розенко.

Результат від зниження ЄСВ не зміг себе показати в повній мірі. Точно також, як і ставка уряду на детінізацію зарплат, яка йшла слідом за ЄСВ. Деякі відзначали, що емісія гривні – мало не єдине джерело латання дірок в ПФ. Виходячи зі слів Сальникової, немає так званих дірок в бюджеті. Є проблема, яка є непідйомною для держбюджету – фінансування пенсій з бюджету. Замість того, щоб спустошувати скарбницю, необхідно шукати джерела її поповнення.

Наприклад, створювати додатковий ВВП, створювати додаткові робочі місця, тоді буде більше податків, більше держбюджет. За рахунок чого? За рахунок довгострокових інвестицій.

“Звідки взяти довгострокового інвестора? Накопичувальне пенсійне забезпечення – це найпотужніший внутрішній довгостроковий інвестор, контрольований державою з прогнозованою поведінкою”, – підкреслює Сальникова.

На жаль, накопичувальне пенсійне забезпечення відкладається в країні вже дуже багато років. За цей період економіка країни пережила різні стадії трансформації, єдине, чого не вистачало – найпотужнішої політичної волі.

Експерти в даній темі вважають, що МВФ міг би зрушити питання з мертвої точки, але тут же зазначають, що в країні належним чином не розвинули жодну з чотирьох основних і вирішальних реформ.

У ЗМІ вже просочилася інформація про те, що МВФ має намір допомогти Україні реформувати пенсійну реформу. Сторони домовилися найближчим часом спільно розробити генеральну стратегію реформування пенсійної системи.

“Не дивлячись на відсутність формальних підписів, ми рухалися по тій програмі, яка була попередньо погоджена з МВФ. Ми виконували і будемо виконувати взяті на себе зобов’язання з реформування пенсійної системи, адже ми прекрасно розуміємо, що це потрібно насамперед Україні і громадянам України”, – сказав Розенко.

Говорити про результати спільної праці ще не представляється можливим. Звичайно, дуже розумно винести питання про збереження грошей населення винести на перший рівень по важливості та значущості, геть забути про інвестування в політику “довгих” грошей.

“А взагалі, мені самій хотілося задати пару питань всім, хто міркує – впроваджувати чи ні другий рівень пенсійної системи. Чому ви хочете позбавити людей можливості бути двічі більше забезпеченими на пенсії? Чому хочете відмовитися від додаткових 25% ВВП для країни і від 16 трильйонів гривень інвестицій, за якими не потрібно ходити по світу з простягнутою рукою? Тільки тому, що це буде в 2050 році і ви не отримаєте від цього політичних дивідендів прямо зараз? А якщо підвищити податки і підвищити за рахунок цього ще на 20 гривень пенсію, то можна звітувати, що дірку в бюджеті ПФУ залатали?”, – задається питаннями Тетяна Сальникова.

Джерело: finance.ua

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики