Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Держслужба по-новому

  • 10 травня 2016
  •   УНІАН
  • 4444
  • Версія для друку
  •  
Держслужба по-новому

Не встиг новий склад Кабміну запрацювати на повну силу, як кандидати на заміщення низки посад у державних структурах заметушилися, щоб будь-якою ціною отримати призначення до 1 травня 2016 року. В цей день набрав чинності новий закон про державну службу, що кардинально змінює український держапарат

Документ був прийнятий ще в грудні минулого року і спершу мав запрацювати з 1 січня нинішнього року. Однак запуск реформи відклали до травня. «І чим ближча ця дата, тим винахідливішими стають чиновники на місцях, всіляко намагаючись обійти нововведення і уникнути конкурсів», – зазначив минулого тижня лідер парламентської фракції «Народний фронт» Максим Бурбак.

Втім, не тільки на місцях. Після того, як новий склад уряду приступив до роботи, суспільство стали розбурхувати неприємні чутки про потенційні призначення на посади в центральні органи виконавчої влади. Якщо не враховувати міністерств, всього таких – 48. При цьому, п’ять з них залишаються без керівника, в деяких випадках – з кінця 2014 року (коли в Україні після набрання чинності закону «Про очищення влади», стартувала люстрація). Природно, кандидатури на заміщення вакантних посад, які «раптово» з’явилися напередодні набрання чинності нового закону про держслужбу, а також поспіх, з яким ці кандидатури «протягувалися» у владу, викликали питання.

«Нам відомо, що є велика ймовірність призначення голови Держгеонадр без проведення конкурсу, до набрання чинності Закону «Про державну службу». Ми ж вважаємо, щоб заміщення посади має проходити через конкурс, відкритий для експертів, журналістів і громадськості. Якщо ж ні, то про яку відкритість влади та реформування держави можна говорити?», – розповідав член ГО «Всеукраїнське об’єднання «Антикорупційний блокпост» Олег Рибальченко, пікетуючи уряд 27 квітня.

Конкурсний відбір

Цікаво, що представники секретаріату Кабміну, спілкуючись з активістами, пояснювали ситуацію тим фактом, що проведення конкурсу, мовляв, справа тривала. І може затягнутися на місяці. Позиція досить дивна, якщо врахувати, що не поспішати з призначеннями нових керівників підконтрольних міністерствам відомств просив глава уряду Володимир Гройсман, так і конкурси, за словами експертів, можуть відбутися вже восени 2016 року.

Забезпечувати проведення таких конкурсів буде новий орган – Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Складатиметься вона з 12 осіб, серед яких представники глави держави, Кабміну, Верховної Ради, Національного агентства державної служби, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державної судової адміністрації, а також чотири представники громадськості.

Окремо варто нагадати, що конкурси значно ускладнять чиновникам легке просування по службі. Справа в тому, що, приміром, якщо в міністерстві з’явиться вакансія, співробітники відомства, які в ньому працюють, повинні будуть брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади на загальних підставах, як і незалежні кандидати. Крім того, комісія захистить держслужбовців і від неправомірного звільнення. «Якщо президенту чи прем’єру не сподобається робота когось із вищих посадових осіб, то він не зможе довільно звільнити такого чиновника. Він повинен буде переконати комісію, що така посадова особа справді не відповідає займаній посаді», – зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Власне, така новація спрямована на те, щоб держслужбовець гарантовано зберігав місце у разі зміни Кабінету міністрів, оскільки нинішня плинність кадрів на вищих посадах при зміні уряду може досягати до 70%, запевняють експерти. А це, в свою чергу, не сприяє якісному проведенню реформ.

Ще один цікавий момент пов’язаний з конкурсним відбором кандидатів на посади керівників місцевих держадміністрацій. Традиційно, з часів президентства Леоніда Кучми (і в порушення Конституції), підбором кадрів на посади голів облдержадміністрацій займалася Адміністрація президента. Однак після набрання чинності нового закону про держслужбу підбирати кандидатури буде конкурсна комісія, після чого Кабмін – подавати їх в Адміністрацію президента, а президент – призначати. Ця процедура настільки заважала представникам АП, що на останньому перед травневими святами пленарному тижні Верховної Ради, навіть не озвучувалися пропозиції закріпити традиційний уклад в новому законі про держслужбу, внісши до нього відповідні виправлення. Але не склалося. Зате 28 квітня по Україні прокотився «парад» подань нових голів ОДА, Хмельницької, Рівненської та Херсонської. Поки без конкурсу і без участі уряду.

Болісна деполітизація

«Вишенька на торті» – конкурсний відбір кандидатів докорінно руйнує політичні домовленості і вже звичне квотування, коли посади розподіляються між представниками тих чи інших політичних сил або їхніми ставлениками. Так, до сьогоднішнього дня апаратом будь-якого з міністерств керував заступник міністра, тобто політичний призначенець. А після набрання чинності нового закону про держслужбу та запровадження інституту держсекретарів, управління перейде до них. «Це кінець ери політичної корупції в Україні, – вважає менеджер робочої групи з реформи публічної адміністрації «Реанімаційного пакету реформ» Микола Виговський. – Призначення за квотним принципом вже не пройдуть».

Новий закон про держслужбу повністю розділяє посади, які відносяться до державної служби, і політичні. Деполітизація, на думку Віктора Тимощука, є чи не найважливішим нововведенням. Політично нейтральний держслужбовець зможе неупереджено виконувати свої обов’язки, незалежно від того, під якими партійними прапорами створена коаліція і сформований Кабмін.

Власне, закон забороняє держслужбовцям вищої категорії бути членами політичних партій, брати участь у передвиборній агітації, поєднувати роботу на посаді державної служби з обов’язками народного депутата або депутата місцевої ради і т.д.

За словами глави Нацагентства з питань державної служби Костянтина Ващенка, одне з обмежень (щодо заборони поєднувати держслужбу і мати представницький мандат у сільраді або райраді) отримало значний резонанс задовго до набрання чинності закону. «Захвилювалися безліч чиновників місцевого рівня, які є сумісниками», – розповів він.

Це справді так. Приміром, екс-голова Рівненської ОДА Віталій Чугунніков (якому пророкують місце в Адміністрації президента або в Міністерстві ЖКГ), подаючи у відставку, пояснив це вимогою нового закону про держслужбу – або бути депутатом обласної ради, або залишатися на керівній посаді.

Разом з тим, Ващенко зазначає, що позиція експертного співтовариства полягає в тому, що «ця заборона має стосуватися тих, хто тільки буде обиратися». «Нинішні депутати місцевих органів влади можуть поєднувати цю роботу з роботою державного службовця», – підкреслив він.

Щоб розставити крапки над «і», група народних депутатів вже підготувала відповідні зміни до закону про держслужбу. Правда, розглянуті Верховною Радою вони будуть вже після травневих свят.

До речі, разом з ними можуть бути розглянуті й інші правки. Так, не варто відкидати спроби протягнути повернення статусу держслужбовців помічникам народних депутатів і секретарям фракцій. Крім того, як вже було сказано вище, Адміністрація президента не бажає випустити з рук можливість обрання голів місцевих адміністрацій, і відповідні зміни до закону також будуть озвучуватися в стінах парламенту.

Висока зарплата

Як би там не було, у кандидатів у держслужбовці є й інший інтерес зайняти те чи інше крісло: новий закон не тільки визначає механізм потрапляння в когорту держслужбовців шляхом відкритого конкурсу, але і значно підвищує їм зарплати. Станеться це, по-перше, через те, що безліч існуючих чиновників втратять статус державних службовців.

Зокрема, це стосується президента України, його прес-секретаря, радників, уповноважених, глави Адміністрації та його заступників, працівників секретаріатів спікера Верховної Ради, помічників-консультантів народних депутатів і суддів, самих суддів, прокурорів, військовослужбовців, правоохоронців, депутатів місцевих рад, секретаря РНБО, членів уряду, заступників міністрів, службовців Національного банку, ЦВК та інших колегіальних органів…

З 1 травня держслужбовцями вважаються співробітники секретаріату Кабміну, міністерств і інших органів виконавчої влади (крім обслуговуючого персоналу), місцевих держадміністрацій, органів прокуратури і військового управління, закордонних дипломатичних установ. Посади на державній службі, згідно з законом, розподіляються на три категорії, залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень. Так, категорія А – це вищий корпус державної служби (держсекретар, його заступники), категорія Б – це керівники структурних підрозділів і їхні заступники, категорія В – фахівці, які працюють у структурних підрозділах.

В цілому, на сьогоднішній день в країні налічується близько 280 тисяч державних службовців, але експерти поки не беруться прогнозувати, наскільки ця кількість буде зменшена. «Все залежить від того, які реформи пройдуть в подальшому, – вважає голова правління Центру політико-правових реформ, співголова громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ Ігор Коліушко. – Приміром, у місцевих адміністраціях працюють близько 70 тисяч держслужбовців, якщо буде закінчена реформа децентралізації, то з цієї кількості залишиться приблизно 20 тисяч працівників префектур».

За матеріалами: УНІАН

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики