Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Україну чекає нова банківська чистка - експерти

  • 29 березня 2016
  •   Олена Лисенко
  • 1509
  • Версія для друку
  •  
Україну чекає нова банківська чистка - експерти

Багато українських банків на поточний момент не виконують вимоги Національного банку України щодо збільшення капіталу. У зв’язку з цим за одними оцінками до весни 2017 року закрито 15 недокапіталізованих банків, за іншими – 25-30 фінустанов

У НБУ відзначили, що станом на 1 березня 2016 року капітали менш 120 млн грн мало 18 банків, від 120 до 300 млн грн – 53 фінустанови і від 300 до 500 млн грн – 12 об’єктів. На капіталізацію у банків залишилося зовсім небагато часу: мінімальна вимога про 120 млн грн фінансисти повинні виконати до 17-червня 2016 року, а збільшити капітали до 300 млн грн – до 11 січня 2017 року.

У регулятора не обіцяють банкам ніяких послаблень і впевнені, що збільшення капіталів фінустанов – це гарантія стабільності системи. Тому НБУ збирається строго стежити за виконанням вимог і вживати заходів щодо порушників.

«По-перше, докапіталізація зменшить ризики банків. Капітал призначений саме для абсорбування ризиків. Попередній графік збільшення вимог до капіталу був прийнятий півтора роки тому, і враховував стан економіки на той момент. Поточний графік адекватний вже сьогоднішній ситуації. По-друге, у багатьох малих банків низька якість капіталу », – пояснила позицію регулятора в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова. Вона запевнила, що нарощування банками капіталів дозволить запобігти їх перетворенню в фінансові піраміди.

«Банківський бізнес постійно розвивається, і ті, хто не в змозі встигнути за ринком, не може і конкурувати за клієнтів. В результаті банки починають проїдати свій капітал, і залучати вклади під більш високі ставки не для кредитування, а для покриття операційних витрат. А значить, вимагати все більше і більше вкладів під ставки, що зростають – фактично, будувати фінансову піраміду », – уточнила Рожкова.

Однак з цими доводами згодні далеко не всі експерти, а багато хто просто вважають їх спірними і надуманими. До скептиків відносяться не тільки ті, кому імпонує принцип роботи невеликих банків в США і в Європі, які найчастіше спеціалізуються на кредитуванні малого та середнього бізнесу і населення, але і ті, хто розуміє природу капіталізаційних вимог.

«Це викликано виконанням вимог Міжнародного валютного фонду. Перший етап – зачистка банківської системи від сміття пройдена, і не безболісно: спричинила за собою недовіру з боку населення до банківської системи, але з іншого боку НБУ виконав дуже велику роботу, в тому числі розкрив структуру власності. Зараз починається другий етап, який повинен зменшити кількість банків шляхом злиття / поглинання або продажу тих банків, власники яких не готові вкладати свої гроші в розвиток бізнесу », – сказала директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating Анна Апостолова.

Зараз у банків є чотири варіанти для порятунку. Перший – сподіватися, що успішний розвиток бізнесу їх господарів дозволить їм за рахунок живих грошей збільшити капітали. Це можуть бути вільні грошові кошти акціонерів, якими вона володіє і які вони готові влити в капітал для його відповідності вимогам НБУ.

Другий варіант – це залучення субординованого боргу, тобто позикових коштів, які банк згодом буде частинами протягом п’яти років віддавати своїм кредиторам з відсотками. По суті це кредит, який дозволено на певний час зараховувати в капітал. Найчастіше його виділяє власник банку, але іноді – просто дружні структури. «Починаючи з 2008 року багато банків для збільшення регулятивного капіталу залучали гроші власника на умовах субординованого боргу, тому у багатьох банків є можливість збільшення статутного капіталу за рахунок цих коштів», – зауважила Апостолова.

Третя можливість – це конвертація в капітал кредитних ліній, раніше відкритих акціонерами або партнерами. За словами представників НБУ, цей механізм використовується фінансистам найбільш активно з 2015 року. З власниками ситуація найпростіше: по суті вони просто дозволяють своїм банкам не повертати раніше надані їм кредити. Найчастіше так чинять банки з іноземним капіталом – західні акціонери переписують в капітали кредити, які не зняли із своїх українських “дочок”. Дещо складніше виглядає схема, коли залучається стороння структура, що кредитувала цю саму «дочку» і не володіла її акціями. У цьому випадку, відбувається обмін кредитного боргу на акції банку. В Україні такий підхід практикував Європейський банк реконструкції і розвитку.

Четвертий варіант капіталізації зводиться до додаткової емісії акцій банку, яка викуповується новими акціонерами. Наприклад, відбувається продаж (повний або частковий) фінустанови більш заможному власникові. Це може бути просто структура чи фізична особа, яка має фінансовий капітал, а може бути і інший банк. І в цьому випадку відбувається злиття двох структур, а головне – двох капіталів.

Злиттів або об’єднань в цьому році чекають, проте невелику кількість. «Поки не буде прийнято окремого законодавства щодо спрощення процедур злиття / поглинання, не думаю, що слід масово очікувати цих процесів на фінансовому ринку України», – підтвердила директор з ризиків «Банку Кредит Дніпро» Олена Домуз.

У НБУ запевняють, що відпрацювали механізм злиття і поглинань, і обіцяють оперативно його впровадити влітку 2016 року. Тобто після підведення першого раунду капіталізації – коли стане ясно, які з банків не виконали вимогу щодо 120 млн грн і повинні бути ліквідовані. Однак ряд питань виникнуть безпосередньо при злитті, і їх необхідно буде вирішувати. Наприклад, відповідність моделі ведення бізнесу між банками, стратегії банків, бачення подальшого бізнесу акціонерами, питання розподілу акціонерного капіталу і так далі.

Інший важливий момент – хто ризикне об’єднатися з банком, який зовсім недавно міг вилетіти з ринку. «Згідно кластеризації банків, яку зробив НБУ в кінці 2015 року, на той момент ще в третій і четвертій групі банків тільки невелика кількість була визначена як «ринкові». А саме такі, можна припустити, можуть бути цікаві для нових потенційних акціонерів. Кептивні або схемні банки навряд чи знайдуть охочих для подальшого злиття як з точки зору їх перспектив на ринку, так і з точки зору бажання діючих акціонерів «впускати когось на свою кухню». Тому можливий обсяг злиттів і поглинань буде обмеженим», – зауважила Домуз.

Що стосується питання про кількість банків, які реально зможуть скористатися тією чи іншою можливістю вижити і скільком все-таки доведеться покинути ринок, то в НБУ поки налаштовані дуже оптимістично. У регуляторі відзначили, що поточні залишки на рахунках незареєстрованих капіталів можуть допомогти вирішити проблему з капіталом 14 банкам з капіталом до 120 млн грн, 56 банкам з капіталами від 120 до 300 млн грн, 12 фінустановам – від 300 до 500 млн грн.

Куди більш критично налаштовані учасники ринку, які розуміють, що оцінки НБУ будуються на попередньому аналізі ситуації. Адже регулятор ще не провів стрес-тести всіх українських банків і не знає до кінця всіх їх проблем.

Саме в цьому і може виявитися проблема. Як показало тестування найбільших банків країни, від усіх з них в результаті вимагали збільшення капіталів. Стала очевидною ключова проблема – недеформовані резерви. З’ясувалося, що багато фінустанов коректували свої баланси в сторони поліпшення, а коли стали очевидні їх реальні фінансові проблеми і потрібні були додаткові кошти на формування резервів в необхідних обсягах, їх просто не виявилося. У зв’язку з цим фінансистів зобов’язали звернутися за капіталами до акціонерів.

Дрібні банки також можуть зіткнутися з подібною проблемою і далеко не всі зможуть розв’язати цю проблему. «Більшість з дрібних недокапіталізованих банків будуть змушені піти з ринку. Потурання з боку НБУ зможуть отримати тільки ті фінансові установи, які протягом цього року зможуть надати переконливі аргументи наявності зацікавлених інвесторів, охочих увійти в капітал банку, але не встигають це зробити в стислі терміни », – розповів генеральний директор «Українського кредитно-рейтингового агентства» (UCRA) Станіслав Дубко.

Він вважає, що найболючішим стане не перший етап капіталізації, який банківська система повинна пройти цього літа, а початок наступного року. «Найскладнішим є другий етап, який передбачає різке (до 300 млн грн) збільшення капіталу в вкрай стислі терміни (до січня 2017 року). Банки, які успішно пройшли цей етап, далі будуть мати значно більше часу для більш поступального збільшення капіталу», – підкреслив він.

З огляду на стрес-тестування, фінансисти дають два прогнози: згідно з оптимістичним, до весни 2017 року НБУ в рамках програми капіталізації закриє близько 15 банків, за песимістичним – близько 25-30 фінустанов.

Зараз українські чиновники налаштовані рішуче – вони наполягають на дотриманні термінів капіталізації, хоча, згідно з даними фінансистів, попутно ведуть переговори про можливі поблажки і відстрочки.

Перші підсумки капіталізаційної кампанії фінансисти збираються підводити до серпня. Від НБУ не чекають тотального відкликання ліцензій з капіталами менше 120 млн грн до 17 червня, як то кажуть в його постанові. Експерти незадоволені повільністю дій НБУ щодо проблемних банків і побоюються, що регулятор, швидше за все, спробує пом’якшити удар по банківській системі, розтягнувши в часі закриття недокапіталізованих банків.

Джерело: UBR

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики