Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Мертва точка економіки - відсутність кредитування. Як це відновити?

  • 22 березня 2016
  •   finance.ua
  • 3185
  • Версія для друку
  •  
Мертва точка економіки - відсутність кредитування. Як це відновити?

Хотілось би сказати, що зараз питання кредитування в країні стоїть дуже гостро. Але банки просто відмовляються надавати грошові позики. Тому, що невпевнені в поверненні коштів, що видаються. І це незважаючи на те, що після очищення і трансформації банківської системи фінансові установи мають достатню, навіть можна сказати, надлишкову гривневу ліквідність

Станом на 17 березня 2016 року показник гривневої ліквідності банківської системи склав 97,6 млрд грн, обсяг гривневих коштів на кореспондентських рахунках склав 37,5 млрд гривень, а на депозитних сертифікатах НБУ – 60,1 млрд грн. Оскільки, в середньому, близько 40 млрд гривень має лежати на кореспондентських рахунках в банківській системі для виконання норми обов’язкового резервування залучених коштів, то обсяг так званої “вільної” ліквідності, яка доступна для кредитування реального сектора економіки, станом на 17 березня 2016 року склала близько 58 млрд грн. Це рекордна цифра за всю діяльність банківської системи. Раніше з таким банківське середовище стикалося в недалекому 2010 році, обсяг депозитних сертифікатів в обігу тоді досягав позначки 20 млрд грн, а показник широкої гривневої ліквідності банківської системи – 47 млрд грн.

roblemna zaborgovanist

Заступник голови НБУ Владислав Рашкован, розповів, що потрібно, щоб відновити кредитування в Україні.

“Як на мене, це п’ять важливих факторів, точніше відповісти потрібно на п’ять важливих питань: Перше – чи є у вас капітал? Друге питання на яке потрібно відповісти, – а чи є кошти, чи є ліквідність, щоб кредитувати? Як відзначили раніше, ліквідність в банках є, як гривнева, так і валютна і вона доводить, що довіра до банківської системи повертається. Ця ліквідність повертається в ті банки, де прозора власність, де хороше корпоративне управління, розуміння бізнес моделі і так далі; Третє питання, яке не настільки очевидне, – кого кредитувати? Ситуація в банківській системі складається таким чином, що велика кількість корпоративних клієнтів в деяких галузях дуже закредитовані, при цьому якщо подивитися на ринок споживчого кредитування, то він трохи прокредитований; Четверте питання більш комерційне, – як кредитувати? Це питання власних ризик практик; П’яте питання – навіщо кредитувати банки? Коли банки ставлять собі питання “навіщо виділяти кошти?”, перед ними з’являється картинка: минуле, сьогодення і майбутнє. Що банки бачили в минулому – неповернення кредитів, суди що не вирішували питання, виконавчі служби з неповернення не виконували своїх функцій. Яка картинка сьогодення – неприйняття необхідних законів, що дозволяють відновити кредитування. У будь-якому банку хочуть бачити те, що ми зараз прописуємо в законодавстві, вони хочуть бачити, щоб суди працювали чесно, вони хочуть щоб виконавча служба працювала швидко».

golovni riziki bankiv

На даний момент в банківському середовищі виділяють 4 основні чинники, які стримують кредитування. Серед них: низький рівень інвестиційної привабливості країни; значні ризики неплатоспроможності потенційних позичальників; наявність значного обсягу проблемних кредитів у портфелях банків; судові ризики і проблеми примусового виконання рішень суду, проблеми з реалізацією застави, використання схем для ухилення від повернення кредитів через банкрутство банківського боржника.

Частка простроченої заборгованості за кредитами в загальній сумі кредитів постійно росла з 2008 по 2011 рік. Станом на 01.01.2011 рік заборгованість склала понад 84 млрд грн. До січня 2014 року спостерігалася незначна тенденція до заборгованості, станом на 01.01.2014 рік вона становила близько 71 млрд грн, однак протягом 2014 і до початку 2016 року частка непрацюючих кредитів знову зросла до 260 млрд грн або на 22,8%.

Банкіри відзначають, що великі ризики банків при здійсненні кредитування наносять удар не тільки по самих фінансових установах. Від цього страждають і вкладники, і інші кредитори банків, а також сумлінні вкладники, які змушені платити високу вартість кредитних ресурсів.

“Жорсткі вимоги банків, які є зараз і які відносяться до укладання договорів поручительства, застави та іпотеки, викликані діями недобросовісних клієнтів, які користуються існуючими прогалинами в законодавстві, щоб ухилитися від повернення кредитів”, – відзначають в прес-службі НАБУ.

Поганий, поганий кредит

Після проведення стрес-тестування 20 найбільший банків виявилося, що частка поганих кредитів (NPL) становить 41,1%, про це повідомляє Національний банк. За 2015 рік, в цілому, частка поганих кредитів склала 24,3%. НБУ відзначає, що стандартні методи обліку проблемних кредитів виявилися неефективними при зростанні їх частки вище 15%.

“Банки з високою часткою NPL менш готові кредитувати, банки мають недостатню здатність покривати збитки, крім того, ефективну оцінку ускладнюють економічна і політична невизначеність в країні”, – відзначають в НБУ.

У 2014 році частка поганих кредитів в українській банківській системі за класифікацією НБУ зросла з 12,9% до 19%, а за більш широкою класифікацією МВФ – з 23,5% до 32%.

У 2014 році частка поганих кредитів в українській банківській системі за класифікацією НБУ зросла з 12,9% до 19%, а за більш широкою класифікацією МВФ – з 23,5% до 32%.

Радикальна пропозиція

Для того, щоб вирішити проблему, яка, як вважає банківське співтовариство, заважає кредитуванню в країні, необхідно прийняти ряд законопроектів, які дозволять зрушити все з мертвої точки. Представники банківського сектора висловили одностайну підтримку законопроекту під номером 2286а. Керівник Комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів, заступник голови правління Укрсиббанку Сергій Панов пояснює, що даним законопроектом можливо домогтися довіри між кредиторами і боржниками.

“Цей закон не спрямований на врегулювання минулих проблем, основне його завдання – орієнтація на майбутнє”, – заявляє він.

У НАБУ пояснюють, що прийняття законопроекту №2286а щодо захисту прав кредиторів забезпечить вирішення проблемних питань, які створюють перешкоди для відновлення кредитування національної економіки і виробляють додаткові ризики діяльності банківських установ.

“Ми пропонуємо виключити можливість продажу (майна боржників – ред.) з 1 гривню, ми пропонуємо встановити абсолютно інші правила гри”, – зазначає Панов.

Ухвалення законопроекту забезпечить: вдосконалене правове регулювання процедур банкрутства та посилення захисту прав кредиторів в цих процедурах, мінімізацію ризиків застосування схем керованих банкрутств, мінімізація випадків адресного продажу майна банкрута; створення належних умов для забезпечення відкритості та конкурентоспроможності механізмів продажу майна по самій завищеній ціні, зокрема, запобігання продажу цілісних майнових комплексів за 1 гривню; захист прав кредиторів в сферах поруки і спадкування; викорінення механізмів використання самовільного будівництва для запобігання задоволення вимог кредиторів на предмет іпотеки.

minimizacia rizikiv

Раніше були відомі безпрецедентні випадки, коли на квазіаукціонах з продажу майна підприємств-банкрута нерухомі комплекси йшли з молотка за смішною і неймовірною ціною – 1 грн. Це відбувалося виключно по законодавчій вині, вирішити таку проблему необхідно в корені і в короткостроковий час. Руслан Демчак, заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності продовжує відзначати, що через політичну кризу близько трьох тисяч законопроектів продовжують лежати в стінах Верховної Ради.

naslidki

Незважаючи на це, вся надія тільки на парламентаріїв, які, як очікує бізнес, не упустять можливість допомогти країні реабілітуватися і перезапустити економіку. У свою чергу це зможе принести нові зовнішні інвестиції, що важливо для країн, що розвиваються. До того ж, держава зможе збільшувати свою казну за рахунок податків, що надходять. Економіка, в свою чергу, отримає зростання ВВП, доступність до кредитів, здешевлення кредитних ресурсів, зменшення вимог банку до коефіцієнта забезпечення. Згідно розрахункам НАБУ від врегулювання проблемної заборгованості і розформування резервів державний бюджет може отримати до 20 млрд грн.

Джерело: finance.ua

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики