Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Ручний нагляд: Нацбанк фільтрує неугодних

  • 24 грудня 2015
  •   Олександр Дубінський
  • 4106
  • Версія для друку
  •  
Ручний нагляд: Нацбанк фільтрує неугодних

Нацбанк довів свої повноваження на фінансовому ринку до абсолюту. Із введенням внутрішньої системи нагляду на підставі так званих кластерів і застосування оціночних суджень для визначення ризикових операцій за рішенням департаменту нагляду − з ринку можна тепер вивести будь-який банк

Фінансисти вже заявляють, що таким чином створено систему для штучного знищення конкуренції в поки ще прибуткових сегментах банківського ринку. І підозрюють, що у вітчизняних реаліях фінустанови будуть розділені на «любимчиків» та ізгоїв, і будь-які операції останніх будуть визнаватися НБУ ризиковими.

«У Нацбанку нова «фішка» − вони вважають, що нормальні банки присутні тільки в першій і другій групах за офіційною класифікацією НБУ. У третій же й четвертій групах майже всі − «смітники, які потрібно закрити», − пояснює підхід НБУ до банківського нагляду голова правління одного з невеликих банків на правах анонімності. За офіційною версією, цього вимагає МВФ, хоча представники Фонду говорять лише про необхідність консолідувати банківський сектор для підвищення його стабільності.

Співрозмовник Forbes стверджує, що НБУ зараз працює у своєрідному режимі світосприйняття, який можна охарактеризувати як «понятійна езотерика». «Вони вважають, що всі невеликі банки – це «схемщики». Доказів немає, але − все одно, схемщики. Це їхня езотерика. При цьому вони готові розмовляти з нами, тільки якщо ми виконуємо поточні примхи Інститутської. Це їхня понятійка», − пояснює він.

Насправді кластерний аналіз у регуляторі хотіли ввести досить давно. «Якщо проаналізувати методичні статті НБУ, то можна зробити висновок про те, що кластерний аналіз обговорюється вже кілька років. Але водночас треба розуміти, що кластер − це вибірка за набором показників. Але завжди залишається питання про те, які показники враховано в обраній моделі, а які ні. Тому такий аналіз завжди суб’єктивний. І це його слабкий бік», − вважає екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

На додачу до цього регулятор недавно оголосив черговий «хрестовий похід» проти пунктів обміну валют. І банкіри змушені терміново їх закривати, щоб мати можливість відрапортувати Нацбанку про відповідність його вимогам.

Причому, слідування вимогам регулятора з боку одних банків веде до того, що виграють інші − ті, кому подібні претензії не пред’являються. Співрозмовник видання наводить у приклад банк «Артем» − він продовжує функціонувати завдяки тому, що прислухався до думки Нацбанку щодо великої кількості валютних обмінників. «У «Артемі» тільки по Києву працювала мережа зі 150 обмінних пунктів. Його менеджменту повідомили, що розглядатимуть аргументи про життєздатність банку тільки в тому випадку, якщо ці обмінники закриють. Банк тут же закрив свої та агентські ПОВи (пункти обміну валют – ред.), а вже наступного дня вся ця мережа перейшла до банку «Софіївський», − розповідає фінансист.

Таким чином, «Софіївський» став одним із ключових гравців на ринку валютного обміну в столиці. «І йому за це ніхто нічого не пред’являє, тому що одним із «тіньових» акціонерів цього банку є вінницький бізнесмен Володимир Продивус. У нього хороші зв’язки в Адміністрації президента (Петро Порошенко − з Вінниці − ред.), − каже один з учасників «обмінного» ринку, який також бажає зберегти інкогніто. − Всі знають про Продивуса і мовчать − хоча його Унікомбанк зараз перебуває під тимчасовою адміністрацією, і він ну ніяк не міг отримати дозвіл на купівлю акцій банку − навіть через підставних осіб». Нацбанк, до речі, участь Продивуса в капіталі «Софіївського» категорично заперечує.

«Чітко простежується вибірковий підхід. Нам кажуть: покажіть кінцевого власника, або залишитеся без ліцензії. І при цьому досі не розібралися з Платинум Банком (реальними власниками якого називають одеських бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського), Фідобанком (реальним власником називають Юрія Колобова) та іншими, − нарікає один із банкірів. − Нам кажуть про вимогу бездоганної ділової репутації, при цьому щодо самого директора департаменту банківського нагляду НБУ веде слідство прокуратура (йдеться про виведення коштів із Платинум Банку за фіктивними імпортними контрактами в період, коли в.о. правління банку була Катерина Рожкова − ред.). Нам кажуть − не займайтеся переведенням у готівку. Добре, а ви дивилися, що діється в Ощадбанку? Кому видаються ліцензії на перекази без відкриття рахунків?».

Водночас у самому Фідобанку вкотре підкреслили, що в регулятора немає претензій до їхніх юридичних власників. Нагадаємо, що за інформацією НБУ кінцевим бенефіціаром банку є Олександр Адаріч.
«Інформацію про нову структуру власності було подано до НБУ у встановлені терміни, і вона відповідає вимогам законодавства. Власником 100% акцій Platinum Bank є компанія PT PLATINUM PUBLIC LIMITED. Водночас Григорій Гуртовий є опосередкованим власником істотної участі в Platinum Bank, що дає йому право на підставі доручення самостійно приймати рішення без участі акціонера», – розповіли у Платинум Банку.

За словами банкірів, від них – під загрозою закриття бізнесу – вимагають повної прозорості бізнес-моделі. Водночас залишається абсолютно нерозкритою модель у банку «Авангард», що належить екс-партнерам Валерії Гонтаревої, або Акордбанку, що належить чоловікові заступника міністра фінансів Оксани Маркарової Данилу Волинцю.

Банкіри бачать у такому підході, з одного боку, бажання функціонерів Нацбанку перерозподілити ринок на користь «правильних і підконтрольних» установ. З іншого – спосіб максимально перекрити канали неконтрольованого виведення валюти в готівкову форму. Саме з цією метою розроблено т. зв. кластеризацію і прийнято постанову № 778 про ознаки ризикової діяльності банків, у якій вводиться принцип «оцінного судження» – визнання операції ризиковою без жодних доказів, а лише на підставі оцінки відповідного фахівця в самому банку, а потім – під час контролю – у НБУ.

Практичний приклад використання цієї методики нагляду та її мету можна проілюструвати листом НБУ № 25–02002/101 317 «Про використання індикаторів підозрілих фінансових операцій». Згідно з листом, уповноважені банки тепер зобов’язані сформувати висновок про віднесення / не віднесення певної операції до категорії підозрілих щодо кожної валютної транзакції. Якщо операцію буде визнано банком підозрілою – виконувати її не можна, тому що під час наступного контролю у НБУ банк взагалі можуть позбавити ліцензії.

Тобто, фінустанови, відповідно до «індикаторів підозрілих фінансових операцій», тепер самі мають відмовляти своїм клієнтам у купівлі валюти та проведенні платежів за кордон. «Якщо раніше банки, переважно, брали всі ці платежі, а потім самі «буцалися» з НБУ за свої заявки на купівлю валюти, то тепер додався ще й обов’язок (відповідальність) банків за аналіз таких операцій. Тобто з погляду клієнта з’явилася ще одна інстанція, яка може відмовити у валютному платежі, – пояснює один із фінансистів. – Тепер із погляду НБУ все просто: подаєш багато заявок на купівлю валюти – ага, ризиковий! Будемо тебе «закривати»…
У результаті подібних нововведень ліміти на міжбанківському кредитному ринку один на одного закривають навіть банки першої і другої груп за класифікацією НБУ – є висока ймовірність, що завтра чийогось контрагента буде визнано «ризиковим» і виведено із ринку.

Наступним підсумком наглядових нововведень, підозрюють банкіри, стане переманювання клієнтської бази в низку банків, які у НБУ вважатимуть «правильними». «Простіше кажучи, вони штучно знищують конкуренцію на фінансовому ринку – імпортери будуть сконцентровані в одних банках, МСБ – в інших, транзакційний бізнес – у третіх, а цінні папери – у четвертих. Тому що їм у Нацбанку так легше наглядати», – розводить руками голова правління однієї з невеликих фінустанов.

На його переконання, цей підхід можна було б визнати правильним, якби не одне «але» – оцінка чиновниками регулятора, хто може займатися конкретним бізнесом, а хто ні – дуже вибіркова. Клієнтів мало, і тому конкуренцію штучно не допускають. «Наприклад, вони вже трактують операції з держпаперами так, що краще їх взагалі не робити – тому що це, нібито, механізм виведення прибутку з держбанків. У підсумку, весь цей ринок ще більше концентрується на інвесткомпанії ICU, що належить колишнім партнерам Гонтаревої», – стверджує експерт.

«Банківський ринок опинився в ситуації, коли необхідно створити структуру, яка зможе бути третейським суддею між НБУ та комбанками. Без існування такого органу – наприклад, у вигляді апеляційної комісії – інтереси учасників ринку будуть не захищені від суб’єктивних рішень чиновників», – підкреслив голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Але ключова проблема, яку створюють нові підходи НБУ до банківського нагляду – це неможливість оскаржити прийняті регулятором суб’єктивні рішення. Застосування оцінного судження для визначення ризикових операцій і подальшу реакцію НБУ – не можна оскаржити. А це – можливість використання службового становища не тільки для «зачищення» ринку під конкретних гравців, але й механізм для корупції.

Джерело: Forbes

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики