Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

На переконання фахівців, накопичувальна пенсійна система має всі шанси ефективно запрацювати в Україні

  • 08 червня 2015
  •   Євген Дорош
  • 7093
  • Версія для друку
  •  
На переконання фахівців, накопичувальна  пенсійна система має всі шанси ефективно запрацювати в Україні

Про особливості, перспективи та наслідки запровадження другого (накопичувального) рівня пенсійного забезпечення в Україні йшлося на прес-конференції, яка днями відбулась у Києві.

Економічне підґрунтя

Як відомо, ще в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ухваленому 2003 року, було передбачено функціонування в Україні трьох рівнів пенсійного забезпечення: солідарного, накопичувального й недержавного. Сьогодні на першому рівні фактично тримається вся пенсійна система України, третій не такий значний, аби впливати на загальну картину. Про другий усі ці роки багато говорили, але тільки тепер зважились його запроваджувати. Бо вже всім стало очевидно: сама солідарна система не в змозі забезпечити високий рівень пенсійної виплати.

- І річ тут не стільки в демографічній ситуації, коли на одного українця, який працює, припадає один пенсіонер, - сказала, виступаючи на прес-конференції, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова. – На солідарну пенсійну систему поклали не притаманні їй функції. З коштів цієї системи доплачують пенсіонерам, аби розмір їхніх виплат не був меншим за прожитковий мінімум. Також виплачують пенсії пільговим категоріям громадян за роки дострокового виходу на пенсію, хоча це, згідно із законодавством, мають робити роботодавці. Великою мірою через це бюджет Пенсійного фонду є дефіцитним і потребує дотацій із державного бюджету, а солідарний механізм пробуксовує.

Узагалі, за словами Елли Лібанової, у всіх країнах світу солідарна система просто забезпечує пенсіонерові мінімальний рівень існування. А високий розмір пенсій досягають за рахунок накопичувальної системи. Вона, зокрема, передбачає, що кожна людина перераховує певний відсоток свого заробітку на свій персональний рахунок. Такі персональні внески акумулюються в спеціально створеному накопичувальному фонді, рада якого залучає до співпраці компанії з управління активами. Головне завдання останніх – з розумом розпорядитися коштами громадян, вигідно інвестувати їх в економіку, щоб завдяки інвестиційному доходу гроші повернулися (через 20-30 років) до власника з якомога більшими відсотками.

Утім, тут виникає одне «але». Така система буде ефективною лише за умови економічного зростання.

- Добре, що законопроект про накопичувальну систему розроблено, і справа зрушила з місця. Це, безумовно, позитивний сигнал для суспільства, - сказала Елла Лібанова. – Але цього недостатньо. Ми знаємо, що ринкова економіка розвивається по синусоїді: після спаду й досягнення найнижчої точки починається зростання. Тож накопичувальну систему найкраще запроваджувати якраз тоді, коли економіка долає точку падіння. Тоді кожного року відбуватиметься економічне піднесення, і накопичувальні внески громадян цілком виконають свою функцію, тобто повернуться з відсотками, перекриють інфляційні процеси, неминучі в ринкових відносинах.

А якщо економіка перебуває в стагнації, то про ефективність внутрішніх інвестицій годі говорити.

- В урядовому законопроекті запровадження накопичувального рівня передбачено з 1 січня 2017 року. Якщо протягом 2016 року триватиме економічне падіння, то реформу треба буде відкласти, - уважає директор Інституту демографії.

Єдиний контроль

Що ж до самого проекту закону, то фахівці оцінюють його дуже високо.

- Під час розробки документу були різні пропозиції: від крайнього популізму до відвертих корупційних схем, - повідомила журналістам голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальнікова. – Проект, який нині у Верховній Раді, є, як то кажуть, золотою серединою. Його було розроблено в співпраці з фінансовими та соціальними експертами, і він дає необхідні перспективи, щоб накопичувальна пенсійна система таки запрацювала в Україні. І все ж існують певні недоліки, над якими ще треба поміркувати.

Зокрема, у документ не закладено зобов’язання учасників накопичувальної системи працювати максимально відкрито.

- Переконана, що майбутній пенсіонер, який перераховуватиме відсотки зі своєї зарплатні на свій персональний накопичувальний рахунок, повинен мати до нього доступ і право контролю на будь-якому етапі руху коштів, - каже Тетяна Сальнікова. – Адже людина є власником цих грошей і, поза сумнівом, має право знати, куди вкладають її гроші, які перспективи цих операцій, куди звертатися, щоб відстежити рух коштів тощо. Та в проекті закону такі процедури прозорості виписано, м’яко кажучи, недостатньо.

Фахівці ведуть мову також про посилення вимог до компаній, які керуватимуть активами накопичувального та недержавних пенсійних фондів. Адже йтиметься про сотні мільярдів пенсійних гривень.

- Критерії добору компаній з управління активами наразі є, але це нагадує систему контролю на вході, а нам потрібно контролювати весь процес, - наголосила Тетяна Сальнікова.

Крім того, під час пенсійної реформи держава має визначити орган, який стане єдиним регулятором у накопичувальній системі й недержавному пенсійному страхуванні.

- Сьогодні діяльність недержавних пенсійних фондів регулюють Комісія із цінних паперів фондового ринку, Комісія фінансових послуг і Нацбанк. Така розпорошеність призводить до того, що кінцевої відповідальності ніхто не має. У проекті закону потрібно визначити єдиний контрольний орган. Без цього накопичувальна система не відбудеться, - зауважила Елла Лібанова.

Простіше кажучи, якщо вкладені кошти з накопичувальних рахунків громадян не спрацюють, то не зрозуміло буде, кого з трьох регуляторів за це покарати. Один же орган матиме всю повноту відповідальності, і це змушуватиме його розпоряджатися внесками обачніше та виваженіше.

Знайти баланс

Звісно, у законодавстві чітко визначено, у які сфери можна вкладати внутрішні «довгі гроші». Система недержавного пенсійного страхування хоч і невелика, зате ефективна: уже 12 років діє в Україні (статистику щодо її функціонування можна подивитися нижче).

- Гроші традиційно вкладають у нерухомість, банківські метали, цінні папери, переводять на депозити. Головний принцип оперування внесками громадян, зокрема в практиці недержавних пенсійних фондів, – це знайти баланс, розкласти кошти по різних кошиках. Тоді за несприятливої економічної ситуації якась одна сфера інвестування витягне на собі інші. Різні напрямки інвестицій дозволять також покрити втрати від інфляції. А якщо все спрямувати, скажімо, у нерухомість, то є ризик мати збитки, - пояснила Тетяна Сальнікова.

До речі, під час розробки «накопичувального» законопроекту якраз і було враховано досвід функціонування недержавних пенсійних фондів. Адже за ці роки третій рівень пенсійної системи вже працював в умовах економічної кризи (2008 року) та успішно пройшов це випробування. Тому є всі підстави сподіватися, що й накопичувальна система виправдає покладені на неї надії.

Діяльність НПФ мовою цифр (Українська асоціація адміністраторів пенсійних фондів)

  • У нашій державі діють 76 недержавних пенсійних фондів.
  • Вони об’єднують 833 тис. учасників.
  • За ці роки НПФ отримали 1 млрд 266 тис. грн інвестиційного доходу.
  • Виплачено близько 500 млн грн пенсій.

Джерело: Газета «Пенсійний кур’єр»

 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики