Недержавний пенсійний фонд. Як це працює.

Трирівнева пенсійна система

Для того, щоб забезпечити людині достатній життєвий рівень після закінчення активної трудової діяльності, в Україні запроваджено сучасну трирівневу пенсійну систему. Вона базується на трьох незалежних один від одного рівнях, два з яких – обов’язкові, а один – добровільний.

Перший рівень – це солідарна система, в якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Передбачалося, що вона буде введена в дію у 2009 році. Частина обов’язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати працівника) буде спрямована на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід збільшуватиме розмір майбутніх пенсійних виплат.

Третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення. В цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.

Перший і другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення.

Третій рівень, тобто недержавне пенсійне забезпечення, відповідно до чинного законодавства в Україні здійснюється:

• недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;
• страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
• банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) -  це фінансова інституція, яка надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення, головною метою якого є забезпечення одержання людьми додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

НПФ є елементом третього рівня нової пенсійної системи, що створюється в Україні. 

Для більшості українців недержавні пенсійні фонди є новими інституціями, але в багатьох країнах світу вони є одними з найбільш популярних засобів здійснення заощаджень, в тому числі на старість, на противагу банківським депозитам та іноземній валюті.

Так все ж таки, що таке Недержавний пенсійний фонд?

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду.

НПФ може бути створений одним засновником або кількома.

Недержавні пенсійні фонди бувають трьох видів: корпоративні, професійні та відкриті.

Корпоративний фонд створюється одним або кількома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть приєднуватись інші роботодавці-платники.

Професійний фонд створюється об’єднаннями юридичних або фізичних осіб, у т.ч. профспілками та їх об’єднаннями, або просто фізичними особами за професійною ознакою (будівельники, енергетики та ін.).

Відкритий фонд створюється однією або кількома юридичними особами і є доступним для будь-яких юридичних та фізичних осіб як вкладників фонду.

Рішення щодо управління НПФ приймають збори засновників (якщо НПФ створений кількома особами) або одноосібний засновник та рада фонду.

Учасником НПФ може бути будь-яка фізична особа як громадяни України, так і іноземці та особи без громадянства. 

Особа, що сплачує кошти (що називаються пенсійними внесками) на користь учасника НПФ, є вкладником фонду. 

Вкладниками будь-якого НПФ можуть бути: 

• сам учасник особисто (тобто на свою користь), 
• родичі учасника фонду, а саме подружжя,батьки, діти, 
• роботодавець, у якого працює учасник фонду, 
• професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду.

Гроші, що надходять до НПФ, інвестуються з метою їх захисту від інфляції, отримання доходу та відповідно примноження суми пенсійних накопичень, які згодом будуть виплачуватись у вигляді пенсії.

 Кожний учасник НПФ є власником своїх пенсійних накопичень, що сформовані за рахунок пенсійних внесків, сплачених на його користь, та частини інвестиційного доходу, отриманого НПФ від інвестування. 

Як працює НПФ?

НПФ створюється у вигляді рахунку, на якому накопичуються кошти, тобто він необхідний для їх залучення, а свою діяльність здійснює, користуючись послугами інших установ:

• послуги з адміністрування надаються Адміністратором пенсійних фондів;
• послуги з управління активами – Компанією з управління активами;
• послуги зі зберігання активів – Банком-зберігачем.

Безпосереднє управління цими активами здійснює компанія з управління активами (КУА), яка аналізує ринок фінансових інструментів, розміщує активи відповідно до інвестиційної декларації фонду, забезпечує дохідність НПФ.

До функцій компанії-адміністратора входить обслуговування фонду і від його імені укладання пенсійних контрактів, ведення індивідуальних пенсійних рахунків, облік пенсійних внесків, розрахунки пенсійних виплат, пенсійні виплати на банківські рахунки.

Саме адміністратор володіє інформацією скільки коштів накопичено на користь кожного учасника НПФ. Допускається тільки поєднання функцій компанії-адміністратора і КУА, але для того, щоб управляти активами, такій компанії обов'язково потрібно виконувати вимоги щодо розміру статутного фонду, обсягу власного капіталу, який необхідно підтримувати, і відповідні додаткові вимоги.

Функцію зберігання та обіку активів НПФ виконує банк-зберігач, який зараховує пенсійні внески, виконує розпорядження адміністратора і КУА на списання коштів з рахунків НПФ, веде облік цінних паперів на рахунку ДЕПО.

Діяльність кожного надавача послуг суворо регулюється та контролюється. Кожний з них повинен мати спеціальну ліцензію. 

Оскільки НПФ мають справу з грошима, що надаються їм у довгострокове користування, -робота з такими активами припускає довгостроковий період накопичення коштів, консервативну політику інвестування активів, необхідність захисту прав та інтересів учасників фонду (майбутніх пенсіонерів) і забезпечення надійності вкладень у НПФ. Без цього дискредитується власне ідея недержавного пенсійного забезпечення.

Чинним законодавством України встановлені гарантії надійності НПФ. а також повернення та приросту пенсійних накопичень. Це, насамперед, жорсткий контроль з боку держави за виконанням фінансовими установами-учасниками НПЗ законодавчо встановлених "правил гри": розмежування та відокремлення активів НПФ від активів його засновників і роботодавців-платників фонду, адміністратора, КУА, страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства НПФ; цільове та ефективне використання пенсійних коштів; державне регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі НПЗ; відповідальність суб'єктів системи НПЗ за порушення норм, передбачених законодавством; державне регулювання діяльності з НПЗ та нагляду за його здійсненням.

Інвестування коштів НПФ

Інвестування – це процес вкладання коштів НПФ в різні фінансові інструменти (наприклад, акції, банківські депозити тощо) з метою отримання приросту таких коштів.

Вітчизняне законодавство встановлює обмеження щодо інвестування активів пенсійних фондів у різні фінансові інструменти. Однак при цьому залишається значне право вибору напрямів інвестування активів. З урахуванням цього структура інвестиційного портфеля в різних фондах може бути відмінною. Основними елементами структури портфеля недержавного пенсійного фонду можуть бути боргові зобов'язання уряду та місцевих органів влади, корпоративні облігації, іпотечні цінні папери, акції, нерухомість, закордонні інвестиції тощо.

Також визначено, які операції не можна проводити з активами НПФ (наприклад, їх не можна позичати).

Основні напрями інвестування та вимоги до структури активів конкретного НПФ містяться в його інвестиційній декларації.

Пенсійні внески

Вкладник повинен укласти з адміністратором НПФ пенсійний контракт, в якому він визначає розмір пенсійних внесків.

Після укладення контракту Адміністратор надає вкладнику та учаснику фонду наступну інформацію:

• примірник укладеного з вкладником пенсійного контракту,
• пам’ятка з роз’ясненнями основних положень пенсійного контракту (далі – пам`ятка),
• копія зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми,
• витяг з основних положень статуту пенсійного фонду та (або) на вимогу вкладника фонду – копію статуту пенсійного фонду,
• інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача пенсійного фонду, яка включає їх реєстраційні реквізити (номер, дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, код за ЄДРПОУ), банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій (номер, дата видачі, строк дії ліцензії, найменування органу, що її видав).

Що таке пенсійна схема?

Пенсійна схема – це документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників НПФ.

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем. Розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем.

Внески за страхуванням, ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом. Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - 10% мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць.

Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у колективному договорі з урахуванням вимог цього Закону.

Засновники корпоративних та професійних пенсійних фондів і роботодавці-платники можуть пропонувати укладення обов'язкового для всіх учасників фонду договору страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, відповідно до визначеного порядку укладання такого договору та розміру внесків на такий вид страхування. Загальний розмір страхових внесків, які сплачуються за таким видом страхування, не може перевищувати 1 % розміру пенсійного внеску, сплачуваного засновником або роботодавцем-платником за кожного учасника фонду. Внески за цим видом страхування сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом.

Роботодавець, який здійснює перерахування внесків до відкритого пенсійного фонду від імені своїх працівників - учасників цього пенсійного фонду, може здійснювати внески з добровільного страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду. Розмір таких внесків не може перевищувати 1 % внесків, сплачуваних відкритому пенсійному фонду за кожного учасника фонду, за умови, що пенсійний фонд надає можливість придбати цей вид страхування як складову пенсійного контракту.

У разі прийняття фізичною особою внесків у пенсійному фонді на умовах, визначених законодавством, розмір таких пенсійних внесків встановлюється згідно із законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.

Пенсійні внески сплачуються лише у національній валюті України, а у випадках, передбачених законодавством України, в іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент сплати, шляхом готівкових та (або) безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише у безготівковій формі.

Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточні рахунки пенсійного фонду

Здійснення пенсійних внесків до НПФ є добровільним, але є виняток:

в обов’язковому порядку такі внески повинні будуть сплачувати роботодавці до корпоративних або професійних фондів на користь тих своїх працівників, які працювали або   працюють   на  підземних  роботах,  на  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  №1 та  на  інших  роботах  із  шкідливими  і важкими умовами праці за списком  №2  виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право  на  пенсію  на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років. Це питання повинно бути врегульоване окремим законодавчим актом, який зараз знаходиться в стадії розробки. До запровадження вищезазначеного обов’язкового пенсійного забезпечення через професійні  та корпоративні фонди, таким особам пенсії призначаються відповідно до чинного законодавства.

Пенсійні виплати

Пенсійні виплати бувають трьох видів: одноразова пенсійна виплата, пенсія на визначений строк, довічна пенсія.

Одноразова пенсійна виплата виплачується з НПФ адміністратором незалежно від пенсійного віку учасника фонду:

• за наявності медичнопідтвердженогокритичногостануздоров’я
• настанняінвалідності учасника Фонду
• у разі виїзду учасника НПФ на постійне проживанняза межі України,
• а також при досягненні учасником Фондупенсійноговіку,якщо сума належних учаснику фонду пенсійнихкоштівнадату настання пенсійного віку учасника не досягає суми,достатньої для забезпечення протягом 10 років щомісячної виплатиурозмірі50% офіційно затвердженого прожиткового мінімуму,визначеного законом для непрацездатних громадян.

Пенсія на визначений строк також виплачується з НПФ адміністратором протягом установленого учасником фонду строк (не менше 10 років) після досягнення ним пенсійного віку.

Довічна пенсія виплачується страховиком, що має ліцензію на страхування життя, учаснику фонду протягом життя останнього за рахунок пенсійних коштів, переведених з НПФ до такого страховика. Страховика учасник обирає самостійно.

Пенсійний вік визначається учасником фонду самостійно та може дорівнювати величині пенсійного віку для осіб відповідної статі, який дає право на отримання пенсії за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, або бути більшим чи меншим від нього (але не більш ніж на десять років).

Для того, щоб почати отримувати пенсійну виплату учасник повинен подати адміністратору відповідну заяву.

Що дає НПФ працівникам і роботодавцям

Сьогодні у багатьох країнах НПФ є провідними інституційними інвесторами. які здійснюють інвестиції не тільки у національну економіку, але і на міжнародних фінансових ринках.

Переваги інвестування через НПФ полягають у наступному:

• НПФ має можливість приймати та розміщувати щомісячні суми внесків учасника, розміри яких істотно не впливають на зниження його доходів. Законом надано право встановлювати мінімальний розмір пенсійних внесків - 10 % мінімальної зарплати із розрахунку за один місяць. При цьому максимальний розмір пенсійних внесків не обмежується.
• З точки зору гарантій по збереженню і виплатам майбутніх пенсій працівник має більше довіри до свого роботодавця як особи, яка зацікавлена в стабільному соціальному кліматі в колективі і яка вже мас у своєму розпорядженні реальні активи підприємства для виконання зобов'язань по НПЗ персоналу.
• Пенсійні внески не підлягають обкладанню податком на прибуток і належать до валових витрат роботодавців-вкладників, які перераховують ці кошти на ім'я працівника-учасника НПФ. Від ГІДВ звільнені послуги по управлінню та інвестуванню пенсійних активів. Передбачені й інші податкові пільги, які вже діють або плануються до введення.
• НПФ надає можливість для засновників і вкладників брати участь у перерозподілі корпоративної власності шляхом викупу цінних паперів підприємства за рахунок коштів фонду.
• Разове вилучення накопичених зобов'язань можливе лише згідно з договором, підписаним обома сторонами, причому, зазвичай, накопичені зобов'язання разом із накопиченим доходом передаються ідентичному за організаційно-правовим статусом інституту. Учасник, який переходить до іншого НІ1Ф, має право перевести туди всі накопичені кошти, у тому числі виплачені пенсійні внески та інвестиційний дохід.
• Гарантоване виконання своїх фінансових зобов'язань передбачає постійне ведення фондами всього світу актуарних (балансуючих прогнозованих розмірів фінансових надходжень і зобов'язань) розрахунків, щоб випадково не потрапити у стан неплатоспроможності. А держава, гарантуючи надійність заощаджень населення, регламентує і контролює припустимі для НПФ фінансові ризики та необхідні страхові резерви.
• Пенсійні кошти розміщуються, передусім, у реальні і ліквідні активи, представлені фінансовими інструментами, дохід за якими гарантований державою та відомими компаніями, а також у валютні цінності і нерухомість, що є передумовою не тільки рентабельності, але і надійності та швидкого повернення вкладень.

В Україні НПФ належить роль фінансового інституту, спроможного забезпечити виплату своїм учасникам додаткову пенсію на рівні 20-30 % від середньої зарплати.