Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Закон України № 3759-XII від 21.12.1993 "Про телебачення і радіомовлення"

  • Версія для друку
  •  
 
 11. Державний  реєстр   телерадіоорганізацій   України   веде 
Національна рада. До зазначеного реєстру вносяться дані про
телерадіоорганізації, які отримали ліцензії на мовлення або
зареєструвалися як суб'єкти інформаційної діяльності в порядку,
визначеному цим Законом.
12. Стосовно телерадіоорганізацій, які отримали ліцензію
(ліцензії) на мовлення, до Державного реєстру телерадіоорганізацій
України вносяться такі відомості:
а) назва телерадіоорганізації;
б) позивні, логотип, товарний знак (за наявності);
в) програмні цілі або тематична спрямованість;
г) юридична та поштова адреси телерадіоорганізації;
ґ) контактні телефони, електронна адреса;
д) про власників і засновників телерадіоорганізації
відповідно до вимог статті 24 цього Закону;
е) про особовий склад керівних та наглядових органів
телерадіоорганізації відповідно до вимог статті 24 цього Закону;
є) дата і номер рішення про видачу ліцензії на мовлення;
ж) серія та номер ліцензії;
з) строк дії ліцензії;
и) вид (види) мовлення, обсяги мовлення і час мовлення;
і) територіальні характеристики мовлення
(загальнонаціональне, регіональне або місцеве з визначенням
відповідних областей, районів і населених пунктів);
ї) про переоформлення ліцензії, внесення змін до ліцензії,
видачу її копії або дубліката;
й) про продовження ліцензії;
к) про накладання на телерадіоорганізацію штрафних санкцій
відповідно до вимог цього Закону;
л) дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та
про її анулювання.
13. Відомості, зазначені у частині дванадцятій цієї статті,
вносяться до Державного реєстру телерадіоорганізацій України
протягом трьох робочих днів після видачі (продовження, внесення
змін, видачі дубліката, анулювання) ліцензії на мовлення.
14. Доступ до Державного реєстру телерадіоорганізацій України
є вільним. Порядок користування зазначеним реєстром і розмір плати
за надання письмової інформації щодо даних цього реєстру
встановлюються Національною радою. Національна рада розміщує
відомості Державного реєстру телерадіоорганізацій України на
веб-сайті та двічі на рік публікує їх в офіційному бюлетені
Національної ради.
Р о з д і л IV
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ В БАГАТОКАНАЛЬНИХ ТЕЛЕМЕРЕЖАХ.
СИСТЕМИ КОЛЕКТИВНОГО ПРИЙОМУ. РЕТРАНСЛЯЦІЯ
Стаття 39. Мовлення в багатоканальних телемережах
1. Багатоканальні телемережі як телекомунікаційні мережі
створюються, реєструються, обслуговуються і захищаються відповідно
до вимог Закону України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ).
2. Для розповсюдження телерадіопрограм та передач у
багатоканальній телемережі суб'єкти господарювання повинні
отримати відповідну ліцензію Національної ради.
3. Право на розповсюдження телерадіопрограм у багатоканальних
телемережах мають виключно:
а) телерадіоорганізації, що отримали ліцензії на мовлення з
використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до
вимог статті 23 цього Закону;
б) суб'єкти господарювання, яким Національна рада видала
ліцензію провайдера програмної послуги.
4. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням
ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на
мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.
5. Провайдери програмної послуги використовують
багатоканальну телемережу на підставі ліцензії провайдера
програмної послуги та відповідної угоди з оператором
багатоканальної телемережі.
6. Оператор багатоканальної телемережі може сам надавати
програмну послугу за умови отримання ліцензії провайдера
програмної послуги.
7. Надання програмної послуги абоненту здійснюється на
підставі угоди між абонентом і ліцензіатом, укладеної відповідно
до чинного законодавства. Угода обов'язково визначає:
тип наданого пакета програм (пакет універсальної програмної
послуги, стандартний пакет або індивідуальний пакет на
замовлення);
перелік телерадіопрограм та передач, які провайдер
зобов'язується надавати абоненту;
абонентну плату за пакет і/або плату за надання окремих
телерадіопрограм та передач.
8. До закінчення строку дії угоди провайдер не має права без
офіційно оформленого погодження абонента вносити зміни до
характеристик програмної послуги, зазначених у частині сьомій цієї
статті.
9. Провайдер зобов'язаний забезпечити усім абонентам
можливість отримання програм універсальної програмної послуги та
включити такі програми до всіх пакетів програм.
Для розповсюдження програм універсальної програмної послуги
провайдер не зобов'язаний укладати договори з відповідними
телерадіоорганізаціями.
10. Провайдер програмної послуги може розпочинати свою
діяльність з моменту отримання ліцензії і затвердженого
Національною радою складу пакета (пакетів) універсальної
програмної послуги.
11. Провайдер програмної послуги самостійно, виходячи з
ринкового попиту, встановлює розмір абонентної плати за різні
пакети програм та інші інформаційні послуги. Державному
регулюванню підлягає виключно розмір абонентної плати за
користування універсальною програмною послугою.
12. У разі порушення провайдером вимог законодавства
Національна рада застосовує до нього визначені цим Законом
санкції.
Стаття 40. Ліцензування провайдерів програмної послуги
1. Для організації діяльності (мовлення) кабельного
телебачення і радіомовлення суб'єкт господарювання (провайдер або
оператор телекомунікацій чи оператор кабельних мереж) повинен
отримати ліцензію (дозвіл) у Національній раді.
2. Ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення
і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія
видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років.
3. Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги
подається відповідно до вимог статті 24 цього Закону. До заяви
додаються:
а) загальна концепція пакетування (перелік) програм,
придбаних для ретрансляції;
б) документи, які підтверджують придбання та право на
розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника.
4. Загальна концепція (принципи, підстави) добору програм для
ретрансляції (пропозиції абонентам) є обов'язковим додатком до
ліцензії на діяльність (мовлення) кабельного телебачення і
радіомовлення. Цей додаток підлягає щорічній перереєстрації. Для
перереєстрації ліцензіат повинен подати до Національної ради
інформацію про виконання концепції добору програм протягом
попереднього року.
5. Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги
розглядається і рішення щодо неї приймається у місячний термін з
дня її надходження до Національної ради.
6. За результатами розгляду заяви Національна рада приймає
рішення:
а) про видачу ліцензії провайдера програмної послуги;
б) про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної
програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або
на території (територіях), де передбачається надання програмної
послуги.
7. Ліцензію провайдера програмної послуги може бути
анульовано в судовому порядку за поданням Національної ради у
зв'язку з систематичними порушеннями ним вимог цього Закону,
законодавства України про захист суспільної моралі, законодавства
України про авторські та суміжні права.
8. Права, які надає ліцензія провайдера програмної послуги,
не можуть бути передані іншій особі (юридичній чи фізичній).
Стаття 41. Системи колективного прийому
1. Системи колективного прийому теле- та/чи радіопрограм
створюються з метою отримання споживачами можливості якісного
приймання за допомогою побутових приймальних засобів телевізійних
та/чи радіопрограм, які розповсюджуються в зоні дії системи
колективного прийому.
2. Системи колективного прийому не кваліфікуються як
багатоканальні телемережі. Діяльність їх операторів не підлягає
ліцензуванню Національною радою. Розповсюдження програм споживачам
за допомогою системи колективного прийому не потребує реєстрації
суб'єкта інформаційної діяльності.
3. У складі багатоканальної мережі система колективного
прийому може бути лише за договірно закріпленою згодою власників
будинку на це та на схвалений мешканцями (потенціальними
абонентами) пакет додаткових послуг багатоканальної телемережі.
Стаття 42. Ретрансляція телерадіопрограм та передач
1. Ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких
відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне
телебачення ( 994_444 ), на території України не обмежується.
Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.
2. Суб'єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією
України, має на меті здійснювати ретрансляцію і отримав на це
дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під
юрисдикцію країни, що входить до Європейського Союзу, або країни,
яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне
телебачення ( 994_444 ), зобов'язаний адаптувати зміст призначених
для ретрансляції програм до вимог законодавства України.
3. Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм
визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера
програмної послуги.
4. Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за
жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач
визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами
цього Закону.
5. Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію
телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах
відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які
передбачено надавати у складі програмної послуги.
Р о з д і л V
ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 43. Початок мовлення
1. Організація-ліцензіат має право розпочати мовлення
протягом року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок
мовлення вона зобов'язана у десятиденний термін повідомити
Національну раду.
2. Власник технічних засобів мовлення або організація, що їх
експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення в
користування телерадіоорганізаціям, які не мають відповідної
ліцензії або якщо відповідна ліцензія втратила чинність.
3. Забороняється розповсюджувати телерадіопрограми чи
передачі на територію, більшу від вказаної в ліцензії Національної
ради.
4. На одній території забороняється розповсюдження наземним
ефірним способом однакових за змістом програм.
5. Ліцензіат не має права передавати канал мовлення в
суборенду іншим організаціям.
6. Керівник телерадіоорганізації або уповноважена ним особа
дає дозвіл на випуск телерадіопередач чи програм і несе особисту
відповідальність за їх зміст та якість.
Стаття 44. Кореспондентські пункти
1. Телерадіоорганізації мають право у встановленому
законодавством України порядку відкривати кореспондентські пункти
на території України та за її межами.
2. Кореспондентський пункт є структурним підрозділом (філією)
телерадіоорганізації, який створюється з метою інформаційного
забезпечення телерадіоорганізації.
3. Кореспондентські пункти не мають права на самостійні
мовлення та здійснення інформаційних і рекламних вставок на каналі
мовлення телерадіоорганізації.

{ Статтю 45 виключено на підставі Закону N 2938-VI
( 2938-17 ) від 13.01.2011 }

Стаття 46. Вихідні дані
1. Телерадіоорганізація зобов'язана повідомляти свої вихідні
дані (найменування, позивні, логотип або емблему).
2. Під час трансляції (ретрансляції) радіопрограми
телерадіоорганізація не рідше ніж щогодини передає свої позивні.
3. Під час ефірного часу телерадіоорганізація використовує
логотип або інші вихідні дані. { Частина третя статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2912-VI ( 2912-17 ) від 11.01.2011 }
Стаття 47. Дозвіл на право використання програм чи передач
інших телерадіоорганізацій
1. Використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій
здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та
суміжні права" ( 3792-12 ).
2. При розповсюдженні програм іноземних телерадіокомпаній в
багатоканальних телемережах забороняється вносити будь-які зміни в
програму, крім випадків, визначених угодами з правовласниками
аудіовізуальної продукції або передбачених законодавством України.
Стаття 48. Облік аудіовізуальних творів та порядок зберігання
їх копій (записів)
1. Кожна телерадіоорганізація-ліцензіат зобов'язана вести
журнал обліку передач, які телерадіоорганізація транслювала чи
ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у
повній та незмінній формі третьою особою (оператором
телекомунікацій).
2. У журналі обліку передач фіксуються:
дата випуску, час початку і закінчення передачі;
назва і тема передачі;
прізвище авторів і ведучих передачі;
мова передачі.
3. Журнал обліку передач зберігається телерадіоорганізацією
протягом року з дня останнього запису в ньому.
4. Усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи
ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у
повній та незмінній формі третьою особою (оператором
телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14
днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло
скарги щодо їхнього змісту.
5. У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи
зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і
рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.
6. Умови довгострокового зберігання телерадіопередач, що
становлять історичну, художню, культурну чи іншу цінність,
визначаються законодавством України.
Стаття 49. Розповсюдження офіційних повідомлень та іншої
обов'язкової інформації
1. Державні та комунальні телерадіоорганізації зобов'язані
безкоштовно передавати офіційні повідомлення Верховної Ради
України, Президента України, Кабінету Міністрів України та
Конституційного Суду України, офіційні повідомлення Верховної Ради
Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та
місцевих органів виконавчої влади - на підвідомчу їм територію.
2. Телерадіоорганізації, незалежно від форм власності,
зобов'язані безкоштовно оприлюднювати повідомлення про надзвичайні
ситуації. Право на використання телебачення і радіомовлення з цією
метою належить органам влади і посадовим особам, які уповноважені
приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій.
3. Трансляція сесій Верховної Ради України, Верховної Ради
Автономної Республіки Крим проводиться відповідно до державного
замовлення та на основі договору.
4. На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради
України, Прем'єр-міністра України та Голови Конституційного Суду
України державні телерадіоорганізації надають їм час для екстрених
офіційних виступів з важливих питань державного життя.
5. Державні телерадіоорганізації зобов'язані передбачати у
своїх програмах час і форми для забезпечення можливості виступів
народних депутатів України з питань їхньої депутатської
діяльності.
Участь народних депутатів України у передачах з інших питань
здійснюється на загальних засадах.
6. Виступи депутатів місцевих рад з питань їхньої
депутатської діяльності в телерадіопрограмах, що транслюються на
території відповідної ради, здійснюються за домовленістю з
місцевими телерадіоорганізаціями.
Стаття 50. Діяльність телерадіоорганізацій під час виборчого
процесу
1. Особливості діяльності телерадіоорганізацій під час
виборчого процесу регулюються законодавством про вибори.
Стаття 51. Мовлення в особливих обставинах
1. На час надзвичайного та/чи воєнного стану в Україні або в
окремих її місцевостях відповідно до закону може встановлюватися
особливий режим роботи аудіовізуальних засобів масової інформації.
2. Особливості регулювання мовлення під час надзвичайного
та/чи воєнного стану визначаються законом.
Стаття 52. Припинення мовлення
1. Підставами для припинення мовлення є закінчення терміну
дії ліцензії, якщо строк її дії не був продовжений, або анулювання
ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
2. Протягом доби з дня закінчення строку дії або анулювання
ліцензії ліцензіат зобов'язаний припинити мовлення.
3. Продовження мовлення після отримання офіційного
повідомлення про анулювання ліцензії тягне за собою
відповідальність керівника телерадіоорганізації та керівника
відповідного оператора телекомунікацій, який надає послуги з
експлуатації технічних засобів мовлення, відповідно до закону.
Стаття 53. Реклама
1. Відносини, які виникають під час рекламної діяльності та
спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України
"Про рекламу" ( 270/96-ВР ).
Стаття 54. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач
1. Участь спонсорів у створенні телерадіопередач визначається
Законом України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ). { Стаття 54 в редакції Закону N 145-VI ( 145-17 ) від 18.03.2008 }
Стаття 55. Анонси передач
1. Анонси передач є інформацією для телеглядачів і
радіослухачів та мають відповідати вимогам статті 59 цього Закону.
2. Анонси передач транслюються відповідно до вимог Закону
України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ).
Стаття 55-1. Особливості розповсюдження програм та передач з
платними інтерактивними конкурсами (іграми,
вікторинами) на каналах з обмеженим доступом
1. Трансляція програм та передач з платними інтерактивними
конкурсами (іграми, вікторинами) має постійно супроводжуватися
поточною інформацією про обсяг дзвінків та шанси підключення до
студії. Такі програми або передачі мають супроводжуватися текстами
попередження про те, що вони є платними. Кожне попередження має
займати не менше 20 відсотків площі (обсягу) екрана. Колір тексту
попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження,
а його розмір - не меншим за розмір номера телефону, за яким
учасникам пропонується телефонувати.
2. Правила платних інтерактивних конкурсів, що транслюються
на каналах з обмеженим доступом, мають передбачати заборону участі
неповнолітніх осіб у таких конкурсах.
3. Інформація щодо умов оплатного набуття статусу учасника та
інших умов участі в інтерактивному конкурсі (грі, вікторині), якщо
виконання таких умов може завдати майнової шкоди телеглядачам та
радіослухачам, має наводитися у вигляді дикторського тексту та/або
звукового супроводу кожні 5 хвилин трансляції відповідної програми
та/або передачі. { Закон доповнено статтею 55-1 згідно із Законом N 4386-VI
( 4386-17 ) від 09.02.2012 }
Р о з д і л VI
ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ТЕЛЕРАДІООРГАНІЗАЦІЙ
ТА ЇХ ПРАЦІВНИКІВ
Стаття 56. Права телерадіоорганізацій
1. Телерадіоорганізації, їх працівники мають право на
одержання від державних органів, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності необхідної інформації для здійснення
своєї статутної діяльності у порядку, передбаченому законодавством
України.
Стаття 57. Редакційний статут телерадіоорганізації
1. Редакційний статут телерадіоорганізації містить вимоги до
створення та поширення інформації.
2. Редакційний статут затверджує власник телерадіоорганізації
або уповноважений ним орган.
3. Власник телерадіоорганізації не має права втручатися у
творчу діяльність телерадіоорганізації в інший спосіб, ніж через
внесення змін до редакційного статуту телерадіоорганізації.
4. Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:
основні вимоги до забезпечення точності, об'єктивності,
неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується
телерадіоорганізацією;
вимоги до розповсюдження конфіденційної інформації;
вимоги до розповсюдження інформації про насильство;
вимоги до розповсюдження інформації про кримінальні
правопорушення; { Абзац п'ятий частини четвертої статті 57 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від
16.05.2013 }
вимоги до розповсюдження інформації про різні групи населення
(національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та
інвалідів);
вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації, що
розповсюджується телерадіоорганізацією;
вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від
третіх осіб;
вимоги до дотримання авторських та суміжних прав при
розповсюдженні інформації;
особливості поширення інформації про політичні партії та
політиків під час виборчого процесу та поза його межами;
вимоги до реклами та спонсорства;
вимоги щодо недопущення прихованої реклами та одержання
творчими працівниками телерадіоорганізації товарів і послуг
безкоштовно або за пільговими цінами;
порядок утворення, діяльності та повноваження редакційної
ради телерадіоорганізації.
5. Редакційний статут телерадіоорганізації передбачає
створення редакційної ради, половина складу якої призначається
власником телерадіоорганізації або уповноваженим ним органом, а
половина обирається творчим колективом телерадіоорганізації. На
редакційну раду телерадіоорганізації покладається:
контроль за дотриманням телерадіожурналістами редакційного
статуту;
контроль за дотриманням прав телерадіожурналістів, вимог щодо
заборони цензури та втручання у творчу діяльність
телерадіоорганізації;
внесення на розгляд органів управління телерадіоорганізації
питання про відсторонення від керівництва телерадіоорганізацією
або її окремими підрозділами осіб, які порушували редакційний
статут та/або вимоги законодавства щодо прав телерадіожурналістів,
заборони цензури і втручання у творчу діяльність
телерадіоорганізацій, про призначення службового розслідування і
звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження
наявності зазначених порушень.
6. Редакційний статут телерадіоорганізації має бути
оприлюднений. Копія редакційного статуту протягом семи днів з часу
його прийняття або внесення змін до нього надсилається до
Національної ради.
Стаття 58. Права творчого колективу та телерадіожурналістів
1. Творчий колектив телерадіоорганізації складається з
телерадіожурналістів.
2. Творчий колектив організації має право відстоювати
інтереси телерадіожурналістів та здійснювати контроль за
дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у
творчу діяльність телерадіоорганізації.
3. Збори творчого колективу телерадіоорганізації обирають
половину складу редакційної ради телерадіоорганізації.
Телерадіожурналіст має право:
а) брати участь у зборах творчого колективу
телерадіоорганізації, вносити пропозиції щодо розгляду ними
питань;
б) пропонувати кандидатури до складу редакційної ради
телерадіоорганізації, бути обраним до її складу;
в) звертатися до редакційної ради телерадіоорганізації щодо
порушень прав телерадіожурналістів, вимог щодо заборони цензури і
втручання у творчу діяльність телерадіоорганізації, порушень
редакційного статуту телерадіоорганізації.
Стаття 59. Обов'язки телерадіоорганізації
1. Телерадіоорганізація зобов'язана:
а) дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії;
б) виконувати рішення Національної ради та судових органів;
в) поширювати об'єктивну інформацію;
г) не створювати перешкод у передачі та прийманні програм
інших телерадіоорганізацій, функціонуванні засобів
телекомунікацій;
ґ) дотримуватися вимог державних стандартів і технічних
параметрів телерадіомовлення;
д) попереджати телеглядачів про те, що її програми є
платними;
е) виконувати правила рекламної діяльності і спонсорства,
встановлені законодавством;
є) з повагою ставитися до національної гідності, національної
своєрідності і культури всіх народів;
ж) зберігати у таємниці, на підставі документального
підтвердження, відомості про особу, яка передала інформацію або
інші матеріали за умови нерозголошення її імені;
з) не поширювати матеріали, які порушують презумпцію
невинуватості підозрюваного, обвинуваченого або упереджують
рішення суду; { Пункт "з" частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
и) не розголошувати інформацію про приватне життя громадянина
без його згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною. У
разі якщо суд визнає, що поширення інформації про особисте життя
громадянина не становить суспільної необхідності, моральна шкода
та матеріальні збитки відшкодовуються в порядку, встановленому
законодавством України;
і) розмістити спростування поширеної інформації, визнаної
недостовірною, наклепницькою тощо.
Стаття 60. Обов'язки творчих працівників телерадіоорганізацій
1. Творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний:
а) дотримуватися програмної концепції телерадіоорганізації,
керуватися її статутом;
б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;
в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною
другою статті 6 цього Закону;
г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах
відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян,
принижують їх честь і гідність;
ґ) виконувати інші вимоги, які випливають із цього Закону і
статуту телерадіоорганізації та укладеного ним з
телерадіоорганізацією трудового договору.
2. Обов'язки, передбачені частиною першою цієї статті,
поширюються також на позаштатних творчих працівників
телерадіоорганізації.
3. У разі висунення творчого працівника телерадіоорганізації
кандидатом на виборні посади він має рівні з іншими кандидатами
права у використанні телебачення і радіомовлення.
4. Творчий працівник телерадіоорганізації не має права
використовувати своє службове становище в інтересах кандидата на
виборні посади, довіреною особою якого він є.
Р о з д і л VII
ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧІВ І РАДІОСЛУХАЧІВ
Стаття 61. Захист прав телеглядачів, радіослухачів
1. Телеглядачі і радіослухачі мають право:
приймати програми телерадіоорганізацій, які доступні для
прийому на території України;
одержувати інформацію про розклад передач;
звертатися до телерадіоорганізації, її засновників,
Національної ради, Державного комітету телебачення і радіомовлення
України із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної
якості відповідних програм або передач і отримувати письмово або
безпосередньо у передачах відповідь на звернення;
у порядку, визначеному законом, спростовувати інформацію про
них, поширену телерадіоорганізацією.
Стаття 62. Захист суспільної моралі та забезпечення прав
неповнолітніх і юнацтва
1. При створенні, підготовці та розповсюдженні
телерадіопрограм та передач телерадіоорганізації і провайдери
програмної послуги зобов'язані дотримуватися вимог законодавства
України про захист суспільної моралі.
2. Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а
також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити
фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та
юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з
23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом.
Такі програми або передачі повинні мати спеціальне
попередження і відповідно позначатися в розкладі програм
телерадіоорганізацій та спеціально позначатися безпосередньо перед
їх трансляцією.
3. У програмах та передачах телерадіоорганізації не мають
права без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а
також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку
інформацію, яка:
може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього
правопорушника;
стосується факту самогубства неповнолітнього.
Стаття 63. Неприпустимість перекручення інформації
1. Особа, в якої беруть інтерв'ю, або особа, яка надала
інформацію для телерадіоорганізації, має право на підставі
письмової заяви переглянути та/або прослухати відповідну передачу
перед її трансляцією.
2. Спори у зв'язку з недостовірністю або неповнотою
інформації, поширеної у зазначених в частині першій цієї статті
передачах, розглядаються у судовому порядку.
Стаття 64. Право на спростування
1. Громадянин або юридична особа мають право вимагати від
телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи
передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або
принижують честь і гідність особи.
2. Право вимагати спростування мають офіційні представники
громадянина, якщо сам громадянин не має можливості вимагати
спростування.
3. Заяву з вимогою спростування має бути подано до
телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня
поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це
Національної ради.
4. Телерадіоорганізація зобов'язана розглянути заяву у
семиденний термін з дня її надходження, якщо інше не передбачено
законодавством України.
5. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов'язана надати
йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду)
відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію
запису фрагменту з відповідною оплатою.
6. Якщо в телерадіоорганізації відсутні достатні докази того,
що поширені нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана
терміново їх спростувати.
7. Спростування повинно бути поширено тією ж
телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й
відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за
домовленістю з особою, права якої були порушені.
8. У спростуванні має бути зазначено, які відомості не
відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони
були поширені телерадіоорганізацією.
9. Якщо громадянин чи юридична особа надали текст
спростування, то він підлягає поширенню за умови його
відповідності вимогам цього Закону. Скорочення чи інші зміни в
тексті спростування, поданого заявником, без його згоди не
допускаються.
10. Телерадіоорганізація, яка зобов'язана поширити текст
спростування, на вимогу громадянина чи представника юридичної
особи може надати йому можливість зачитати власний текст і
передати його в запису.
11. Про передбачуваний термін поширення та зміст тексту
спростування телерадіоорганізація зобов'язана повідомити заявника.
12. У разі відмови телерадіоорганізації від спростування вона
зобов'язана терміново повідомити про це заявника.
13. У разі винесення судом рішення про спростування текст
спростування поширюється телерадіоорганізацією в порядку,
визначеному цим Законом.
14. Телерадіоорганізація може відмовити особі у спростуванні
поширеної інформації, якщо заяву про спростування було подано з
порушенням вимог цього Закону.
Стаття 65. Право на відповідь
1. Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у
програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості,
які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і
законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної
телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з
вимогою спростування чи ні.
2. Порядок подачі заяви на відповідь (коментар чи власне
тлумачення обставин справи) визначається статтею 64 цього Закону.
Стаття 66. Відшкодування моральної шкоди
1. Моральна (немайнова) шкода відшкодовується відповідно до
вимог Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
Стаття 67. Звільнення від відповідальності за поширення
інформації, що не відповідає дійсності
1. Телерадіоорганізація та її працівники не несуть
відповідальності за поширення інформації, що не відповідає
дійсності, у разі:
а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або
одержана від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування у письмовій формі;
б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів
(усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, народних депутатів України,
кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні
депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на
посади сільських, селищних, міських голів;
в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього
запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками
телерадіоорганізації;
г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених
іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з
посиланням на нього;
ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим
законом.
Р о з д і л VIII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 68. Міжнародне співробітництво телерадіоорганізацій
1. Співробітництво телерадіоорганізацій із зарубіжними
партнерами здійснюється на підставі прямих договорів.
2. Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна,
встановлено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то
застосовуються норми міжнародного договору.

{ Статтю 69 виключено на підставі Закону N 2938-VI
( 2938-17 ) від 13.01.2011 }

Р о з д і л IX
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Стаття 70. Контроль та нагляд за дотриманням законодавства
телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної
послуги
1. Національна рада здійснює контроль за дотриманням та
забезпечує виконання вимог:
законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення;
Закону України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) щодо спонсорства і
порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні;
законодавства про захист суспільної моралі;
законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування
національних фільмів;
законодавства про вибори.
2. Антимонопольний комітет України здійснює контроль за
дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері зв'язку та інформатизації, у встановленому законодавством
порядку здійснює державний нагляд за користуванням радіочастотного
ресурсу для потреб телерадіомовлення, діяльністю операторів
телекомунікацій, контроль за технічними параметрами поширення
аудіовізуальної інформації. { Частина третя статті 70 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }
4. Контроль за дотриманням законодавства про захист
авторського права та суміжних прав здійснюється у порядку,
визначеному Законом. { Частина четверта статті 70 в редакції Закону N 2592-VI
( 2592-17 ) від 07.10.2010 }
5. Контроль та нагляд за дотриманням інших вимог
законодавства здійснюють органи державної влади в межах своєї
компетенції.
6. У разі виявлення порушення телерадіоорганізацією або
провайдером програмної послуги вимог законодавства уповноважений
орган вживає до порушника санкції або надсилає до Національної
ради подання відповідно до вимог закону.
Стаття 71. Відповідальність за порушення законодавства про
телебачення і радіомовлення
1. Відповідальність за порушення законодавства про
телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації,
провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші
суб'єкти господарської діяльності, посадові особи органів
державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в
порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну
відповідальність згідно із законодавством України.
2. Міру відповідальності та відповідні санкції за порушення
законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У
визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства
про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.
3. Рішення Національної ради щодо застосування штрафних
санкцій можуть бути оскаржені у судовому порядку.
4. Відповідальність за порушення законодавства про
телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі
документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій,
звернень визначених цим Законом органів державної влади.
Стаття 72. Санкції за порушення законодавства про телебачення
і радіомовлення
1. Санкції за порушення законодавства про телебачення і
радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених
цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.
2. Національна рада застосовує санкції до
телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або
ліцензійних умов.
3. Національна рада застосовує санкції до провайдерів
програмної послуги у разі порушення ними вимог цього Закону.
4. У разі порушення законодавства про телебачення і
радіомовлення іншими юридичними або фізичними особами Національна
рада звертається до суду або до інших органів державної влади для
усунення цих порушень у визначеному законодавством порядку.
5. Національна рада приймає рішення про застосування санкцій
на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи
подання визначених цим Законом органів державної влади.
6. Національна рада може застосовувати до
телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі
санкції:
оголошення попередження;
стягнення штрафу;
подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.
7. Рішення про оголошення попередження приймається у разі
першого порушення законодавства чи умов ліцензії
телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства
провайдером програмної послуги.
8. Рішення про стягнення штрафу приймається:
якщо після винесення попередження відповідні порушення не
були усунені;
якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження)
ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень;
якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним
попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень.
9. Штраф не може накладатися, якщо з часу останнього
порушення законодавства минуло більше одного календарного року.
10. Розміри штрафів встановлюються Національною радою за
погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог
законодавства.
11. Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в
судовому порядку.
12. Якщо порушення не були усунені після попередження та
стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про
анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу
про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.
Стаття 73. Розгляд Національною радою питань про порушення
телерадіоорганізацією або провайдером програмної
послуги законодавства України та умов ліцензії
1. Питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов
ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку,
визначеному цим Законом та Законом України "Про Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ).
2. Національна рада починає розгляд питання про порушення
ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів
перевірки.
3. До початку розгляду представник ліцензіата має право
ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення,
подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання
представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.
Стаття 74. Прийняття Національною радою рішення за
результатами розгляду питання про порушення
телерадіоорганізацією або провайдером програмної
послуги законодавства України та умов ліцензії
1. За результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом
законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення
про:
а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом
санкцій;
б) проведення додаткової перевірки;
в) відсутність фактів порушення.
2. Копія рішення протягом 10 днів вручається або надсилається
ліцензіату.
Стаття 75. Виконання рішення про застосування санкції
1. Рішення Національної ради про застосування санкції
вручається або надсилається керівнику ліцензіата.
2. У рішенні про застосування санкції Національна рада може
встановити термін усунення порушення.
3. У разі застосування санкції у вигляді штрафу ліцензіат
зобов'язаний сплатити штраф у тридцятиденний термін з дня
отримання рішення про накладення штрафу. За кожен день
прострочення сплати нараховується пеня у розмірі одного відсотка
суми штрафу. У разі відмови ліцензіатом від сплати штрафу штраф
стягується за рішенням суду.
4. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
5. Ліцензіат зобов'язаний надати Національній раді
документальне підтвердження факту сплати штрафу (копію платіжного
доручення) протягом п'яти днів з моменту сплати.
Р о з д і л X
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення у відповідність із цим Законом чинні
нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить
цьому Закону.
3. Усі ліцензії, видані Національною радою до набрання
чинності цим Законом, діють до закінчення визначеного в них строку
дії. При продовженні строку дії ліцензії на мовлення Національна
рада приводить її у відповідність із вимогами цього Закону. Зміна
територіальної категорії мовлення відбувається на підставі заяви
ліцензіата у порядку, визначеному цим Законом. При цьому до
загальнонаціональних мовників прирівнюються телерадіоорганізації,
які на день набрання чинності цим Законом вели мовлення в областях
(з урахуванням Автономної Республіки Крим), в яких проживає не
менше двох третин населення України.
Телерадіоорганізації повинні затвердити свої редакційні
статути відповідно до вимог цього Закону та їх копії надати
Національній раді протягом року з дня набрання цим Законом
чинності.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України "Про Національну раду України з питань
телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (Відомості Верховної
Ради України, 2005 р., N 16, ст. 265):
а) преамбулу викласти в такій редакції:
"Цей Закон визначає правові засади діяльності Національної
ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі -
Національна рада) як конституційного, постійно діючого,
колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в
галузі телерадіомовлення";
б) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:
"2. Національна рада не може делегувати свої повноваження
третім особам. Член Національної ради не може одноосібно
здійснювати функції, покладені на Національну раду";
в) в частині третій статті 4 слова "чотири роки" замінити
словами "п'ять років";
г) у статті 5:
частину першу доповнити реченням такого змісту: "Припинення
повноважень члена Національної ради відбувається відповідно до
постанови Верховної Ради України";
останнє речення частини другої викласти в такій редакції:
"Суб'єктами права подання кандидатур на посаду члена Національної
ради є депутатські фракції у Верховній Раді України та/або
всеукраїнські об'єднання громадян у галузі діяльності засобів
масової інформації";
ґ) у статті 7:
абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
"1. Членом Національної ради може бути призначений громадянин
України з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики,
юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представників науки,
культури, мистецтва, які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері
телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше
п'яти років, володіють державною мовою, проживають в Україні
протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли
встановленого законом пенсійного віку";
у частині сьомій слова "на надання Державною службою
зайнятості іншої рівноцінної посади" замінити словами "на зайняття
іншої рівноцінної посади відповідно до вимог законодавства
України";
д) пункт 1 частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
"1) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням
або прийняттям відставки відповідно до вимог Закону України "Про
державну службу" ( 3723-12 );
 
Пенсійне законодавство Верховна Рада України Закон Вівторок, 21 грудня 1993 3759-XII
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Підрозділ "Верховна Рада України"