Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Закон України №2464-17 від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування "

  • Версія для друку
  •  
 
2. Єдиний  внесок  не  входить  до   системи   оподаткування. 
{ Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та
застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не
можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів
інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені
законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування.
4. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску
визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим
кодексом України ( 2755-17 ), та прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну
політику. { Частина четверта статті 8 в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 )
від 04.07.2013 }
5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього
Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею
7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує
розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на
місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується
як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки
єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з
джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску,
встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази
нарахування незалежно від її розміру. { Частина п'ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 5209-VI ( 5209-17 ) від 06.09.2012, N 77-VIII ( 77-19 ) від
28.12.2014; в редакції Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від
24.12.2015 }

{ Частину шосту статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину сьому статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину восьму статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину дев'яту статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину десяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину одинадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Частину дванадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в
яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка
визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази
нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
14. Єдиний внесок для підприємств та організацій
всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема
товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість інвалідів становить не
менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови,
що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як
25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі
5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього
Закону бази нарахування єдиного внеску.
Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських
організацій інвалідів, в яких кількість інвалідів становить не
менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови,
що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як
25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі
5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього
Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

{ Частину п'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014 }

{ Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину сімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину вісімнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014 }

{ Частину дев'ятнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцяту статті 8 виключено на підставі Закону
N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцять першу статті 8 виключено на підставі
Закону N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцять другу статті 8 виключено на підставі
Закону N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцять третю статті 8 виключено на підставі
Закону N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014 }

{ Частину двадцять четверту статті 8 виключено на підставі
Закону N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцять п'яту статті 8 виключено на підставі
Закону N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

{ Частину двадцять шосту статті 8 виключено на підставі
Закону N 5455-VI ( 5455-17 ) від 16.10.2012 }

27. Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до
пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску.
28. У разі необхідності центральний орган виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сферах трудових
відносин, соціального захисту населення, за пропозицією
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну податкову і митну політику, правлінь відповідних
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування
подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру
єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України
та пропорції розподілу ( 675-2014-п ) за видами
загальнообов’язкового державного соціального страхування для їх
затвердження Кабінетом Міністрів України. { Абзац перший частини
двадцять восьмої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013; в редакції Закону N 1621-VII
( 1621-18 ) від 31.07.2014 }

{ Абзац другий частини двадцять восьмої статті 8 виключено на
підставі Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

Розрахунок розподілу єдиного внеску за видами
загальнообов'язкового державного соціального страхування
проводиться на підставі звітності про нарахування єдиного внеску
за результатами попереднього року. { Частину двадцять восьму
статті 8 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 5455-VI
( 5455-17 ) від 16.10.2012 }
Стаття 9. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску
1. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті,
у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній
формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній
валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті,
передбачених абзацами другим - четвертим частини п’ятої цієї
статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у
національну валюту України за офіційним курсом національної валюти
до іноземної валюти, установленим Національним банком України на
день обчислення єдиного внеску. { Абзац другий частини першої
статті 9 в редакції Закону N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013 }
2. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі
бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться
нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування
(обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону
нараховується єдиний внесок.
3. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у
випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів
перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску,
звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів ,
бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат
(доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону
нараховується єдиний внесок. { Частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
4. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків
сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою статті 10 цього
Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на
день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати
(доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний
внесок. { Частина четверта статті 9 в редакції Закону N 184-VII ( 184-18 )
від 04.04.2013 }
5. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті
шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів
доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного
внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за
межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому
числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та
громадянами України, які працюють або постійно проживають за
межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у
системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
(далі - договір про добровільну участь). { Абзац перший частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Сплата єдиного внеску згідно з договорами про добровільну
участь особами, зазначеними в абзацах четвертому і п’ятому частини
першої статті 10 цього Закону (з числа осіб, які працюють або
постійно проживають за межами України), та у випадках,
передбачених частиною дев’ятою статті 10 цього Закону, в іноземній
валюті здійснюється на поточний рахунок органу доходів і зборів ,
відкритий в уповноваженому банку України. { Абзац другий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після
її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за
гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за
здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на
відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в
центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
{ Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та
внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях
органами доходів і зборів за місцем реєстрації (останнім місцем
проживання) громадянина в Україні на підставі копій платіжних
документів, що підтверджують сплату єдиного внеску. { Абзац четвертий частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
{ Частина п'ята статті 9 в редакції Закону N 184-VII ( 184-18 )
від 04.04.2013 }
6. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його
територіальних органах відкриваються в установленому порядку
небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені
рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного
внеску; { Абзац перший частини шостої статті 9 в редакції Закону N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з
положенням про рух коштів ( z1667-13 ), що затверджується
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну податкову і митну політику, та центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
бюджетної політики, за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом
та фондами загальнообов’язкового державного соціального
страхування. { Абзац другий частини шостої статті 9 в редакції Закону N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів
здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками
рахунків. { Абзац третій частини п'ятої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
7. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником
безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1
частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського
рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через
банки чи відділення зв'язку.
8. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у
пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані
сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не
пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які
зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний
місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. { Абзац перший
частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4676-VI ( 4676-17 ) від 15.05.2012; в редакції Закону N 5292-VI
( 5292-17 ) від 18.09.2012 }
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої
статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати
(доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого)
нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум
зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у
розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже
сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або
за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за
платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує
суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти
перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на
оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому
числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним
отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату
доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних
сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за
дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг)
або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених
виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із
законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших
відрахувань. { Абзац другий частини восьмої статті 9 в редакції Закону
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої
статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок,
нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім
фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему
оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за
календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом,
за який сплачується єдиний внесок. { Абзац третій частини восьмої
статті 9 в редакції Закону N 5292-VI ( 5292-17 ) від 18.09.2012;
із змінами, внесеними згідно із Законом N 77-VIII ( 77-19 ) від
28.12.2014 }
Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої
статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок,
нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
{ Абзац частини восьмої статті 9 в редакції Закону N 5292-VI
( 5292-17 ) від 18.09.2012 }
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність
до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний
місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої
статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний
рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької
діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним
періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду
до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності
такої фізичної особи. { Абзац п'ятий частини восьмої статті 9 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 4676-VI ( 4676-17 ) від 15.05.2012; в редакції
Закону N 5292-VI ( 5292-17 ) від 18.09.2012; із змінами, внесеними
згідно із Законами N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013, N 1258-VII
( 1258-18 ) від 13.05.2014 }
9. Обчислення і сплата єдиного внеску за платників,
зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої
статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у
пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на
які внесок нарахований.
10. Днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника
на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання
банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її
зарахування на рахунок органу доходів і зборів; { Пункт 1 частини десятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до
виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи
документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій
формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день
надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів,
відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів . { Частину десяту статті 9 доповнено пунктом 3 згідно із Законом
N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
11. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати
єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції,
передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть
дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну
відповідальність згідно із законом.
12. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового
стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із
зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати
податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або
зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати
єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед
усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної
плати (доходу).
13. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в
рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються
платникам у порядку і строки, визначені центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної
політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового
державного соціального страхування. { Частина 13 статті 9 в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 )
від 04.07.2013 }
14. Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає
сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника
відповідного зобов'язання до дня включення органом доходів і
зборів даних про такого платника до реєстру страхувальників
Державного реєстру , сплачується (стягується) на загальних
підставах відповідно до цього Закону за зазначений період. { Частина 14 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 10. Добровільна сплата єдиного внеску
1. Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного
внеску, є:

{ Абзац другий частини першої статті 10 виключено на підставі
Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

члени фермерського господарства, особистого селянського
господарства; { Абзац третій частини першої статті 10 в редакції
Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

{ Абзац четвертий частини першої статті 10 виключено на
підставі Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у
трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини
першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску,
визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у
тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно
проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють
або постійно проживають за межами України, якщо інше не
встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, - на загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування. { Частину першу статті 10 доповнено абзацом
п'ятим згідно із Законом N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від
24.12.2015 }
2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть
добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі
про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів
про одноразову сплату). { Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до
органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в
порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і
митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування . { Абзац перший частини третьої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну
участь у системі загальнообов'язкового державного соціального
страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та
вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують
зазначені відомості. { Абзац другий частини третьої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі
загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом
доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня
отримання заяви укладається договір про добровільну участь
відповідно до типового договору, що затверджується центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним
фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального
страхування . { Абзац третій частини третьої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013, N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
4. У договорі про добровільну участь зазначаються:
назва документа;
відомості про особу, які вносяться до системи
персоніфікованого обліку (частина третя статті 20 цього Закону);

{ Абзац четвертий частини четвертої статті 10 виключено на
підставі Закону N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }

строк дії договору;
порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має
сплачуватися;
умови набуття застрахованою особою права на виплати за
загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно
до закону;
умови розірвання договору;
права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за
невиконання або неналежне виконання умов договору;
інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором
про добровільну участь, що не суперечать законодавству про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його
підписання.
5. Договором про добровільну участь може бути передбачена
одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в
яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному
соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004
року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого єдиного
внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за
мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску,
обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування
єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору (крім
осіб, зазначених в абзацах другому - четвертому частини першої
цієї статті). { Абзац перший частини п’ятої статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 77-VIII ( 77-19 ) від 28.12.2014 }
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди,
передбачена абзацом першим цієї частини, може бути здійснена за
окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами
першою, третьою та четвертою цієї статті. { Статтю 10 доповнено новою частиною згідно із Законом N 184-VII
( 184-18 ) від 04.04.2013 }
6. Єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну
сплату внеску, встановлюється у розмірі, визначеному статтею 8
цього Закону. { Частина шоста статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013, N 1166-VII ( 1166-18 ) від
27.03.2014, N 1621-VII ( 1621-18 ) від 31.07.2014, N 77-VIII
( 77-19 ) від 28.12.2014; в редакції Закону N 909-VIII ( 909-19 )
від 24.12.2015 }
7. Орган доходів і зборів відмовляє в укладенні договору про
добровільну участь у разі, якщо особа: { Абзац перший частини сьомої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
підлягає загальнообов'язковому державному соціальному
страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї
статті;
подала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не
припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну
участь не допускається.
8. Договір про добровільну участь може бути достроково
розірваний:
1) застрахованою особою:
за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року;
у разі систематичного порушення умов договору територіальним
органом доходів і зборів; { Абзац третій пункту 1 частини восьмої
статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 909-VIII
( 909-19 ) від 24.12.2015 }
2) органом доходів і зборів у разі: { Абзац перший пункту 2 частини восьмої статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону
зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного
соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим
Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь
у системі загальнообов'язкового державного соціального
страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов договору;
смерті застрахованої особи;
3) за згодою сторін, якщо договір діяв не менше одного року.
В інших випадках дострокове розірвання договору про
добровільну участь не допускається.
9. Участь у системі загальнообов’язкового державного
соціального страхування (крім загальнообов’язкового державного
соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності) громадян України, які працюють у
розташованих за межами України підприємствах, установах,
організаціях (у тому числі міжнародних), може здійснюватися
відповідно до договорів про добровільну участь, укладених
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
податкову і митну політику, з такими підприємствами, установами,
організаціями (у тому числі міжнародними). { Абзац перший частини
дев'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
У договорі про добровільну участь, крім відомостей,
передбачених частиною четвертою цієї статті, зазначаються:
порядок обліку платежів в органах доходів і зборів; { Абзац третій частини дев’ятої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
дата набрання чинності договором.
Єдиний внесок для осіб, зазначених в абзаці першому цієї
частини, встановлюється у розмірі, визначеному статтею 8 цього
Закону. { Абзац п'ятий частини дев'ятої статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
{ Статтю 10 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом
N 184-VII ( 184-18 ) від 04.04.2013 }
Стаття 11. Порядок розподілу страхових коштів за видами
загальнообов'язкового державного соціального
страхування
1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках
органів доходів і зборів, автоматично перераховуються не пізніше
наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані
рахунки Пенсійного фонду, фондів загальнообов’язкового державного
соціального страхування, на рахунки Накопичувального пенсійного
фонду (далі - Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених
законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених
законом пропорцій.
Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки органів
доходів і зборів страхових коштів здійснюється у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну податкову і митну політику, за
погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового
державного соціального страхування, центральним органом виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів { Частина перша статті 11 в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 )
від 04.07.2013 }
2. Із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів
доходів і зборів , здійснюються такі операції: { Абзац перший частини 2 статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }
1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів
загальнообов'язкового державного соціального страхування,
Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, -
недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом
пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного
соціального страхування; { Пункт 1 частини другої статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3668-VI ( 3668-17 ) від 08.07.2011, N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково
сплачених сум;
3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску
(абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).
3. Кошти фондів загальнообов'язкового державного соціального
страхування обслуговуються центральним органом виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, на безоплатній основі.
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ, ПЕНСІЙНОГО
ФОНДУ ЩОДО ЗБОРУ ТА ОБЛІКУ ЄДИНОГО ВНЕСКУ
{ Назва розділу IV в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 ) від
04.07.2013 }
Стаття 12. Завдання та функції центрального органу
виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну податкову і митну політику
1. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну
політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом
його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та
здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну податкову і митну політику,
відповідно до покладених на нього завдань:
1) аналізує та спільно з Пенсійним фондом та фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування прогнозує
надходження коштів від сплати єдиного внеску;
2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати
єдиного внеску;
3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та
ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування,
обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
4) встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки
звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо
нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за погодженням з
Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного
соціального страхування;
5) формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру,
здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного
реєстру відповідно до цього Закону;
6) взаємодіє в установленому законодавством порядку з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
міністерствами, іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями
громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним
фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального
страхування;
7) узагальнює практику застосування законодавства про збір та
ведення обліку єдиного внеску;
8) надає роз’яснення з питань застосування законодавства про
збір та ведення обліку єдиного внеску;
9) укладає з розташованими за межами України підприємствами,
установами, організаціями (у тому числі міжнародними) договори про
добровільну участь працюючих у них громадян України;
10) здійснює інші функції, передбачені законодавством
{ Стаття 12 в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 ) від
04.07.2013 }
Стаття 12-1. Функції Пенсійного фонду
1. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:
1) формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного
реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного
реєстру відповідно до цього Закону;
2) взаємодіє в установленому законодавством порядку з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
міністерствами, іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями
громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування;
3) здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів
і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
4) бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від
сплати єдиного внеску;
5) здійснює інші функції, передбачені законодавством { Закон доповнено статтею 12-1 згідно із Законом N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 13. Права органів доходів і зборів
1. Органи доходів і зборів мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і
від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних
осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату
єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання
органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом; { Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
2) проводити перевірки на підприємствах, в установах і
організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну
діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг,
звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення
та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до
Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і
відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої
перевірки.
Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку,
встановленому Податковим кодексом України ( 2755-17 ); { Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб
підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну
професійну діяльність, а також від фізичних осіб - підприємців
усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення
обліку єдиного внеску; { Пункт 3 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
4) вилучати в установленому законодавством порядку у
підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну
професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців копії
документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати
(доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок; { Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 909-VIII ( 909-19 ) від 24.12.2015 }
5) ініціювати застосування до платників єдиного внеску
судових процедур банкрутства;
6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;
8) порушувати в установленому законом порядку питання про
притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
9) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування,
обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому
законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
10) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
{ Стаття 13 в редакції Закону N 406-VII ( 406-18 ) від
04.07.2013 }
Стаття 13-1. Права Пенсійного фонду та його територіальних
органів
1. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і
від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання
органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом;
2) брати участь у планових перевірках, які проводяться
органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей,
поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у
випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів
страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру
застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати
необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають
під час таких перевірок;
3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до
реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього
реєстру;
4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих
страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб
видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання
у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру
застрахованих осіб Державного реєстру;
5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб,
винних у порушеннях, пов’язаних з поданням недостовірних
відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб;
6) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
{ Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом N 406-VII
( 406-18 ) від 04.07.2013 }
Стаття 14. Обов’язки органів доходів і зборів
1. Органи доходів і зборів зобов’язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру
страхувальників Державного реєстру Пенсійному фонду та фондам
загальнообов’язкового державного соціального страхування, органам
праці та соціального захисту населення, центральному органу
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з
питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю,
в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну
політику, за погодженням з Пенсійним фондом, фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування та
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту
населення;
2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про
основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників
( 644-2011-п ), порядок та строки інформування визначаються
Кабінетом Міністрів України;
3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного
внеску вимог цього Закону;
4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру
страхувальників Державного реєстру;
5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих
до реєстру страхувальників Державного реєстру;
6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та
письмовій формі консультації з питань застосування законодавства
про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз’яснювати їхні права
і обов’язки;
 
Пенсійне законодавство Верховна Рада України Закон Четвер, 08 липня 2010 2464-17
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Підрозділ "Верховна Рада України"