Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Закон України № 796-XII від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

  • Версія для друку
  •  
 
     Стаття 25. Проходження військової служби особами, які 
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особи призовного віку, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, не направляються для проходження
військової служби на території з підвищеними рівнями
радіоактивного забруднення, а також у військові частини з ядерними
установками або іншими джерелами іонізуючого опромінення,
надвисокими частотами і компонентами ракетного пального. Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обов'язкові щорічні
відпустки тривалістю не менш як 30 діб без урахування часу
проїзду. Військовослужбовці строкової служби, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять обов'язкове щорічне
медичне обстеження.

{ Статтю 26 виключено на підставі Закону N 230/96-ВР від
06.06.96 }

Р о з д і л V
ЗАХИСТ ДІТЕЙ, ПОТЕРПІЛИХ ВІД ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 27. Визначення дітей, які належать до потерпілих від
Чорнобильської катастрофи
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать
неповнолітні діти, які: 1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на
момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку; 2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно
навчалися після аварії не менше одного року у зоні безумовного
(обов'язкового) відселення; 3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно
навчалися після аварії не менше двох років у зоні гарантованого
добровільного відселення; 4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно
навчалися після аварії не менше трьох років у зоні посиленого
радіоекологічного контролю; 5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на
час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії
1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або
народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час
вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних
показників, а також хворі на променеву хворобу; 7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок
Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері охорони здоров'я. { Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від
01.07.92, в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }
Стаття 28. Лікування потерпілих дітей
Рятування, лікування та реабілітація (включаючи психологічну)
потерпілих дітей дошкільного і шкільного віку визнаються
пріоритетними напрямами в усіх медичних програмах і заходах,
пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Лікування потерпілих дітей забезпечується на базі кращих
вітчизняних санаторно-курортних закладів, спеціалізованих медичних
центрів, обладнаних сучасним діагностичним і лікувальним
устаткуванням, з сучасними лікарськими засобами, із залученням до
роботи в них найдосвідченіших вітчизняних та зарубіжних
спеціалістів із своїми методиками, устаткуванням та медикаментами.
Стаття 29. Забезпечення потерпілих дітей продуктами
харчування
Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних
норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я,
продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють
виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому
статтею 30 цього Закону. { Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2532-12
від 01.07.92, N 230/96-ВР від 06.06.96 }
Стаття 30. Пільги та компенсації потерпілим
дітям та їх батькам
Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього
Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою
компенсації та пільги: { Абзац перший частини першої статті 30 в
редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 } 1) повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи
(не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у
державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання
щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом
Міністрів України; { Пункт 1 частини першої статті 30 в редакції
Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2400-III ( 2400-14 ) від 26.04.2001 } 2) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по
догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі
100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від
страхового стажу за весь період хвороби, включаючи
санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх
замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним
висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи
перебуває на диспансерному обліку; { Пункт 2 частини першої статті
30 в редакції Законів N 230/96-ВР від 06.06.96, N 429-IV
( 429-15 ) від 16.01.2003 } {Пункт 3 частини першої статті 30 виключено на підставі Закону
№ 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм
зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"} 4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також
безплатне позачергове зубопротезування (за винятком
зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів,
прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони здоров'я); { Пункт 4 частини першої
статті 30 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }

Пункт 5 частини першої статті 30 виключено на підставі Закону
№ 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм
зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}

{Пункт 6 частини першої статті 30 виключено на підставі
Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності
норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}

{Пункт 7 частини першої статті 30 виключено на підставі
Закону № 230/96-ВР від 06.06.96}

{Пункт 8 частини першої статті 30 виключено на підставі
Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності
норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}

{Пункт 9 частини першої статті 30 виключено на підставі Закону № 230/96-ВР від 06.06.96}
     10) надання жінкам, які постраждали внаслідок  Чорнобильської 
катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90
календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка
обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від
кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в
розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця
роботи. { Абзац перший пункту 10 частини першої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 429-IV ( 429-15 ) від
16.01.2003 } Жінкам, які проживають на території радіоактивного
забруднення, під час вагітності надаються путівки для оздоровлення
у спеціалізованих оздоровчих закладах. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за
нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
здоров'я; { Абзац третій пункту 10 частини першої статті 30 в
редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 } 11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх
шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та
технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного
забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також
дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є інвалідами
внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні
безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до
прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в
зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не
відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується
грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України; { Пункт 11 частини першої статті 30 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2532-12 від 01.07.92, в
редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 }
{Пункт 12 частини першої статті 30 виключено на підставі
Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм
зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}
13) зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду
за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років. Дітям, зазначеним у пункті 7 статті 27 цього Закону,
надаються пільги, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої
цієї статті. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх
замінює, надаються пільги, передбачені пунктом 2 частини першої
цієї статті. { Частина друга статті 30 в редакції Закону
N 230/96-ВР від 06.06.96 } Дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, яким встановлено
інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються
компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8,
9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі
компенсації та пільги:
1) безплатне користування всіма видами міського та приміського
транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів
не більше 9) на території України за наявності посвідчення
встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої
системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка,
який видається на безоплатній основі;
{Пункт 1 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно
із Законом № 1812-VIII від 17.01.2017}
     2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у  дошкільних 
закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості; 3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з
батьків дитини-інваліда або особи, яка їх замінює, а також
отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової
відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих
днів на рік; 4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти,
професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного
навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим,
хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та
розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно
від місця навчання на території України. Особи, які закінчили
середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади
освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються
без екзаменів до державних вищих закладів освіти
за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються
в цих закладах освіти за рахунок держави;

{Пункт 4 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними
згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; із змінами, внесеними
згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016}
     5) позачергове  влаштування в заклади соціального захисту,  а 
також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо
дитина-інвалід не має близьких родичів, які проживають разом з
нею; 6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної
дітям-інвалідам віком до 18 років, підвищується на 50 процентів
від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2
Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з
дитинства та дітям-інвалідам" ( 2109-14 ); { Пункт 6 частини
третьої статті 30 в редакції Закону N 2603-IV ( 2603-15 ) від
31.05.2005 } 7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати
дитині, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та
потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є
підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають
дітей-інвалідів, надається право позачергового одержання жилих
приміщень; 8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має
дитину-інваліда, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі
щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з
квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та
комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова
енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм
власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що
дитина проживає разом з сім'єю. { Абзац перший пункту 8 частини
третьої статті 30 в редакції Закону N 2400-III ( 2400-14 ) від
26.04.2001 }

{ Абзац другий пункту 8 частини третьої статті 30 виключено
на підставі Закону N 2400-III ( 2400-14 ) від 26.04.2001 }

Сім'ям, що мають дітей-інвалідів, які проживають у будинках,
що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів
вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу
населенню; 9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину-інваліда,
телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення; 10) щорічне безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного
з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду
оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання
щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через
безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку,
які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з
медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або
відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої
вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей-інвалідів або особа, яка їх замінює,
мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу
відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на
провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за
бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за
рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової
допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне
лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні
заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати
санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових
розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення
доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в
розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється
Кабінетом Міністрів України. Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої
вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний
бюджет України на відповідний рік. { Пункт 10 частини третьої статті 30 в редакції Закону N 5062-VI
( 5062-17 ) від 05.07.2012 }
11) першочергове безкоштовне протезування дітей-інвалідів.
{ Статтю 30 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 230/96-ВР від 06.06.96 } Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3,
до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у
частині першій цієї статті, надаються пільги, передбачені пунктами
2, 4 і 5 частини третьої цієї статті. { Статтю 30 доповнено
частиною четвертою згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 } Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування
на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до
досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу
одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті
27 цього Закону, надаються пільги та компенсації відповідно до
встановлених статтею 14 цього Закону категорій. { Статтю 30
доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 230/96-ВР від
06.06.96 } Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні вищі
заклади освіти, професійно-технічні заклади освіти, розташовані за
межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4,
надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї
статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з
числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені
пунктом 6 статті 22 цього Закону. { Статтю 30 доповнено частиною
шостою згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96 }

Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої
та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови,
якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку
на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини
доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 30 доповнено частиною сьомою згідно із Законом
№ 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм
зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}

{Статтю 31 виключено на підставі Закону № 107-VI від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; статтю 31 виключено на підставі
Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм
зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}
      {  Статтю 31 виключено на підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) 
від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

Р о з д і л VI
ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПОТЕРПІЛО ВІД
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стаття 32. Забезпечення громадян, які евакуйовані, відселені
(відселяються) або самостійно переселилися
(переселяються), жилими приміщеннями
1. Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються),
безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у
спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах,
які передаються їм в особисту власність.
2. Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися
відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями обласних
державних адміністрацій, за новим місцем проживання включаються
підприємствами, установами та організаціями, де вони
працевлаштовані, або місцевими державними адміністраціями,
виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до окремих
від інших категорій списків для позачергового одержання житла без
подання документів про здачу приміщення, яке вони займали. При
цьому громадяни, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської
катастрофи, користуються пільгою, передбаченою пунктом 10 статті
20 цього Закону, незалежно від реєстрації місця проживання.
{ Абзац перший пункту 2 статті 32 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 230/96-ВР від 06.06.96, N 231-V ( 231-16 ) від
05.10.2006, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }
Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та
поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих
від інших категорій списків для позачергового одержання житла при
районних державних адміністраціях, виконавчих органах сільських,
селищних, міських рад на підставі направлення, виданого у
встановленому порядку. { Абзац другий пункту 2 статті 32 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 231-V ( 231-16 ) від
05.10.2006, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }
Особи, які після відселення або самостійного переселення
повернулися на території радіоактивного забруднення, права на
повторне одержання направлення не мають.
Проживання без реєстрації місця проживання та неможливість
працевлаштування зазначених у цій статті громадян не можуть бути
підставою для відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла
в будь-якому населеному пункті України. { Абзац четвертий пункту 2
статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI
( 1276-17 ) від 16.04.2009 }
Органи місцевого самоврядування щорічно виділяють для
забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів всього
збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами,
організаціями), для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє
обласним державним адміністраціям, на території яких самостійно
переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення,
цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості
сімей, що самостійно переселилися. { Абзац п'ятий пункту 2 статті
32 в редакції Закону N 2532-12 від 01.07.92; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або
самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за
направленнями обласних державних адміністрацій, місцеві державні
адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад,
підприємства, установи та організації, а також самі громадяни
можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м.
Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки
та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої
власності, а також будинки і квартири державного і громадського
житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою
балансовою вартістю. { Абзац перший пункту 3 статті 32 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує
13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої
площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими
проектами, сплачує громадянин.
Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі
будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі
приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів,
відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими
радами за обраним місцем проживання. { Абзац третій пункту 3
статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI
( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських,
селищних, міських рад, підприємства, установи, організації,
колективні сільськогосподарські підприємства і громадяни, а також
власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати
державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і
квартир. { Абзац четвертий пункту 3 статті 32 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
Кабінет Міністрів України виділяє Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським
державним адміністраціям, на територію яких самостійно
переселяються (переселилися) громадяни відповідно до статті 4
цього Закону, капіталовкладення для придбання житла. { Абзац
п'ятий пункту 3 статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
4. Громадяни мають право на індивідуальне житлове будівництво
з позачерговим одержанням земельних ділянок з гарантованим
забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням
договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків
садибного типу, а також на позачерговий вступ до
житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків
проживання і реєстрації місця проживання у даному населеному
пункті. При цьому громадянам Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними
адміністраціями за місцем будівництва житла виділяються кошти з
розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї. { Абзац
перший пункту 4 статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006, N 1276-VI ( 1276-17 ) від
16.04.2009 }
Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла
встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською і Севастопольською міськими державними
адміністраціями. Кошти на будівництво житла відраховуються з
загальних капіталовкладень, які виділяються Кабінетом Міністрів
України для будівництва житла. У цьому разі громадяни втрачають
право на забезпечення житлом, передбачене пунктами 1, 2, 3 цієї
статті. { Абзац другий пункту 4 статті 32 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
За згодою громадян їм можуть передаватись у приватну
власність незавершені будівництвом будинки садибного типу для
закінчення будівництва за власні кошти. Порядок надання таких
будинків визначається Кабінетом Міністрів України. Пільгами,
передбаченими цим пунктом, громадяни мають право скористатися один
раз. { Пункт 4 статті 32 доповнено абзацом третім згідно із
Законом N N 230/96-ВР від 06.06.96 }
5. Громадяни, переселені у тимчасові жилі приміщення, мають
право на наступне позачергове за окремим списком забезпечення
постійним благоустроєним житлом або на створення умов для
будівництва відповідно до пункту 4 цієї статті.
Передбаченими цією статтею пільгами по забезпеченню житлом
громадяни мають право скористатися один раз.
Стаття 33. Позачергове забезпечення житлом осіб, які
самостійно переселяються (переселилися)
на жилу площу близьких родичів
Громадяни з числа інвалідів та пенсіонерів, які самостійно
переселяються (переселилися) відповідно до статті 4 цього Закону
на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і
сестри), мають право на позачергове забезпечення житлом як такі,
що не мають житла. Житлом вказані громадяни забезпечуються
протягом трьох років.
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 34. Забезпечення житлом осіб, які евакуйовані в 1986
році за межі республіки і виявили бажання
повернутись в Україну
Особи, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і
бажають повернутися в Україну, мають право переселитися на жилу
площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри)
з наступним першочерговим забезпеченням житлом як такі, що не
мають житла. Громадяни, які не мають на території України близьких
родичів або не бажають переселятися на їх жилу площу, включаються
місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами
сільських, селищних, міських рад за обраним місцем проживання
(крім м. Києва та курортних місцевостей) до окремих від інших
категорій списків для першочергового одержання житла. { Частина перша статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
Вказана пільга може бути використана один раз.
Стаття 35. Компенсація громадянам за майно, втрачене
у зв'язку з евакуацією, відселенням або
самостійним переселенням
Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією,
відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4
цього Закону майно включає: 1) грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих,
дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та
споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент
припинення права власності. Компенсація за майно, зазначене в абзаці першому цього
пункту, виплачена у період 1992-1996 років, за зверненнями
громадян, яким вона була виплачена, або спадкоємців підлягає
перерахунку з врахуванням отриманої компенсації в розмірі
вартості, що склалася на період введення національної грошової
одиниці України. Виплату здійснити протягом 5 років, з 1 січня
2003 року до 31 грудня 2007 року; { Пункт 1 частини першої статті
35 в редакції Законів N 230/96-ВР від 06.06.96, N 3054-III
( 3054-14 ) від 07.02.2002 } 2) вартість сільськогосподарських тварин, що підлягають
вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення,
яка відшкодовується органами державного страхування в повному
розмірі за страховими документами; 3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та
незастрахованих сільськогосподарських тварин за затвердженими
Кабінетом Міністрів України розцінками; 4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного
забруднення не може бути перевезено на нове місце проживання, за
фактичною вартістю з урахуванням зносу, яка визначається комісіями
відповідних рад; { Пункт 4 частини першої статті 35 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }

{ Пункт 5 частини першої статті 35 виключено на підставі
Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Пункт 6 частини першої статті 35 виключено на підставі
Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

Громадяни, які до введення в дію цього Закону одержали кредит
на будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях,
звільняються від сплати процентів за користування позикою. Громадяни, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони
безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного
відселення, а також громадяни, що самостійно переселилися з
територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент
евакуації, відселення або самостійного переселення були членами
колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також
пенсіонери з їх числа, що до набрання чинності цим Законом
проживали у сільській місцевості, мають право на отримання
земельної частки (паю) за новим місцем роботи (проживання) із
земель запасу та резервного фонду в розмірі та в порядку,
визначених законодавством. { Статтю 35 доповнено частиною третьою
згідно із Законом N 2399-III ( 2399-14 ) від 26.04.2001 }

{ Частину четверту статті 35 виключено на підставі Закону
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.
Стаття 36. Компенсації та пільги громадянам, які евакуйовані,
відселені (відселяються) або самостійно
переселилися (переселяються) на нове місце
проживання
Громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або
самостійно переселилися (переселяються) відповідно до статті 4
цього Закону на нове місце проживання, надаються такі компенсації
та пільги:
1) виплата одноразової допомоги в порядку та розмірі,
встановлених Кабінетом Міністрів України на кожного члена сім'ї;
{ Пункт 1 частини першої статті 36 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92; із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI
( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно
з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від
22.05.2008 } { Щодо дії пункту 1 частини першої статті 36 додатково див. Закони
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від
19.12.2006, Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007
( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
2) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна
залізничним, водним або автомобільним транспортом за нормами,
встановленими обласною державною адміністрацією; { Пункт 2
частини першої статті 36 в редакції Закону N 2532-12 від
01.07.92 }
3) збереження середньої заробітної плати за дні зборів у
дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше 14
робочих днів, а також за час перебування у дорозі виходячи з
середньомісячного заробітку за попереднім місцем роботи;
4) оплата витрат, пов'язаних з переїздом, яка здійснюється
місцевими радами за попереднім місцем проживання за рахунок
коштів, виділених на ліквідацію наслідків Чорнобильської
катастрофи; { Пункт 4 частини першої статті 36 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

{ Пункт 5 частини першої статті 36 виключено на підставі
Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

6) першочергове влаштування на роботу місцевими державними
адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських
рад, підприємствами, установами, організаціями за новим місцем
проживання з урахуванням професії, спеціальності, кваліфікації. У
разі неможливості такого працевлаштування громадянам гарантується
надання іншої роботи з урахуванням їх побажань і громадських
потреб або можливості навчання нових професій (спеціальностей) із
збереженням їм у встановленому порядку середньої заробітної плати
на весь період перепідготовки, але не більше одного року. { Абзац
перший пункту 6 частини першої статті 36 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006 }
За громадянами, які працювали на забруднених територіях до
відселення або самостійного переселення, зберігається за новим
місцем роботи безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю,
присвоєна їм кваліфікація та звання в порядку і на умовах,
визначених законодавством;
7) позачергове придбання товарів, за які виплачено
компенсацію відповідно до пункту 4 статті 35 цього Закону;
8) звільнення від сплати протягом трьох років податку з
власників транспортних засобів, а також звільнення осіб, які
відселилися або самостійно переселилися в сільські населені
пункти, на такий же строк від сплати податку з будівель.
{ Пункт 8 частини першої статті 36 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3180-12 від 05.05.93 }
Компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються
один раз.
{Статтю 37 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014 -
щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}
Стаття 38. Бронювання жилого приміщення за особами, які
направлені або приїхали за вільним наймом чи
за контрактом на роботу в зони відчуження,
безумовного (обов'язкового) та гарантованого
добровільного відселення
Особи, які направлені або приїхали за вільним наймом на
роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та
гарантованого добровільного відселення, а також особи, які
працюють на територіях радіоактивного забруднення за контрактом,
мають право на бронювання жилого приміщення за попереднім місцем
проживання на весь час роботи в зазначених зонах.
Р о з д і л VII
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА
ТЕРИТОРІЯХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

{Статтю 39 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014 -
щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}
Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють у зоні відчуження

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата
у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

{До Закону включено статтю 39 згідно із Законом № 987-VIII від 04.02.2016}
      {  Дію  статті  40  зупинено  на  2007  рік в частині виплати 
компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної
заробітної плати згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від
19.12.2006; додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 } { Дію статті 40
зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у
розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із
Законом N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
 
Пенсійне законодавство Верховна Рада України Закон Четвер, 28 лютого 1991 797-XII
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Підрозділ "Верховна Рада України"