Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Закон України № 679-XIV від 20.05.1999 «Про Національний банк України»

  • Версія для друку
  •  
 
Стаття 13. Рішення Ради Національного банку

{Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010}

Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на її засіданні.

Основні засади грошово-кредитної політики та рішення Ради Національного банку з питань, визначених пунктами 3, 4, 6, 8-10, 12, 15, 17, 18, 20 статті 9 цього Закону, є обов’язковими для виконання Правлінням Національного банку.

{Частина друга статті 13 в редакції Закону № 1919-III від 13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010; в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління Національного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.

Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.

{Частину п'яту статті 13 виключено на підставі Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.

Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.

Стаття 13-1. Аудиторський комітет

Рада Національного банку утворює Аудиторський комітет з метою оцінки надійності та результативності системи внутрішнього контролю в Національному банку, повноти та достовірності річної фінансової звітності Національного банку.

Аудиторський комітет є консультативним робочим органом Ради Національного банку та діє на підставі положення, що затверджується Радою Національного банку.

До складу Аудиторського комітету, крім членів Ради Національного банку, можуть входити незалежні експерти. Незалежним експертом може бути особа, яка має повну вищу освіту у галузі економіки, фінансів чи права або науковий ступінь у цих галузях, досвід роботи за фахом не менше 10 років та має бездоганну ділову репутацію, зокрема не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

На незалежних експертів поширюються обмеження, встановлені частиною четвертою статті 10 та частиною першою статті 65 цього Закону.

Кількість членів Аудиторського комітету не може бути більшою ніж п’ять осіб.

Засідання Аудиторського комітету проводяться не рідше десяти разів на рік.

{Розділ II доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА СТРУКТУРА
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ { Закон доповнено назвою розділу згідно із Законом N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }

Стаття 14. Функції Правління Національного банку
Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Стаття 15. Повноваження Правління Національного банку

Правління Національного банку:

1) приймає рішення:

щодо надання пропозицій Раді Національного банку стосовно розроблення Основних засад грошово-кредитної політики;

щодо економічних засобів та монетарних методів для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку із цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

щодо банківського регулювання та нагляду;

щодо організації системи рефінансування;

щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютними резервами;

щодо функціонування платіжних систем та організації розрахунків;

про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок Національного банку;

про диверсифікацію активів Національного банку та їх ліквідності;

щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку;

про формування резервів та покриття фінансових ризиків Національного банку;

щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний банк;

про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного банку;

про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;

про встановлення економічних нормативів для банків;

про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;

про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України;

{Абзац дев'ятнадцятий пункту 1 статті 15 в редакції Законів № 1702-VII від 14.10.2014, № 541-VIII від 18.06.2015}

про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку;

про участь у міжнародних фінансових організаціях;

про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку;

щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);

{Абзац двадцять четвертий пункту 1 статті 15 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;

{Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

про фінансову спроможність приймаючого банку виконати зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами;

{Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

про створення комітетів Правління Національного банку;

{Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом двадцять сьомим згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

про делегування частини своїх повноважень окремим комітетам Правління Національного банку, передбаченим частинами четвертою та п’ятою статті 17 цього Закону;

{Пункт 1 статті 15 доповнено абзацом двадцять восьмим згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

2) подає на затвердження Раді Національного банку річну фінансову звітність Національного банку, проект кошторису адміністративних витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; надає на вимогу Ради Національного банку для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України;

{Пункт 2 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи (крім положення про підрозділ внутрішнього аудиту) та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів (крім керівника підрозділу внутрішнього аудиту), підприємств та установ, визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій;

{Пункт 3 статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5178-VI від 06.07.2012, № 541-VIII від 18.06.2015}

3-1) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій Національного банку;

{Статтю 15 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

3-2) визначає перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій Національного банку;

{Статтю 15 доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;

5) розробляє та подає на затвердження Раді Національного банку методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників;

6) встановлює порядок надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, а також ліцензій іншим юридичним особам у випадках, передбачених законом;

{Пункт 6 статті 15 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

7) видає нормативно-правові акти Національного банку;

8) затверджує Регламент Правління Національного банку України;

9) розробляє та подає на затвердження Раді Національного банку методику визначення винагороди членам Ради Національного банку, крім Голови Національного банку;

{Пункт 9 статті 15 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та не віднесені до повноважень Голови Національного банку та Ради Національного банку.

{Пункт статті 15 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Правління Національного банку несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку несе відповідальність за діяльність Національного банку перед Президентом України та Верховною Радою України.

{Статтю 15 доповнено частиною другою згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

{Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1919-III від 13.07.2000, № 2922-III від 10.01.2002; в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 16. Склад та порядок формування Правління

Правління Національного банку є колегіальним органом та складається з шести осіб: Голови Національного банку, першого заступника та заступників Голови Національного банку.

Правління Національного банку очолює Голова Національного банку.

{Стаття 16 в редакції Законів № 2478-VI від 09.07.2010, № 541-VIII від 18.06.2015}


Стаття 17. Порядок роботи Правління Національного банку

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається Регламентом Правління Національного банку України.

Рішення Правління Національного банку приймаються на колегіальній основі простою більшістю голосів. Кожний член Правління Національного банку має один голос. Голова Національного банку має право вирішального голосу у разі рівного розподілу голосів членів Правління Національного банку під час прийняття рішень.

Засідання Правління Національного банку є правомочним, якщо на ньому присутні не менше чотирьох членів Правління Національного банку.

Правління Національного банку має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем та делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання та нагляду, в тому числі застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, заходів впливу (санкцій), передбачених законами України, крім заходів, передбачених пунктами 11-1-13 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Правління Національного банку має право утворити Комітет з управління активами та пасивами Національного банку та делегувати йому повноваження щодо прийняття рішень з питань управління активами і пасивами, у тому числі золотовалютним резервом України, забезпечення моніторингу ризиків і фінансових результатів за операціями з активами і пасивами Національного банку.

{Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010; в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Стаття 18. Призначення на посаду та звільнення з посади

Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на сім років.

Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки поспіль.

{Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Головою Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки чи фінансів або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів і при цьому має не менше 10 років досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

Особа не може бути Головою Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) юридичної особи. На час перебування на посаді Голова Національного банку зупиняє членство в політичній партії.

Для призначення Головою Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами третьою та четвертою цієї статті.

У разі незатвердження Верховною Радою України кандидатури, запропонованої Президентом України, порядок внесення нової кандидатури регулюється Законом України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".

Одна кандидатура може вноситись не більше двох разів.

Голова Національного банку звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) у зв'язку із заявою про відставку із зазначенням аргументів такого рішення, поданою у письмовому вигляді та прийнятою Президентом України;

{Пункт 2 частини восьмої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;

5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;

6) втрати бездоганної ділової репутації;

7) встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку;

8) смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою;

9) невиконання посадових обов'язків, у тому числі за станом здоров'я, протягом більш як чотири місяці поспіль;

{Пункт 9 частини восьмої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

10) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути Головою Національного банку (відповідно до частин третьої і четвертої цієї статті).

Голова Національного банку перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного Голови, крім випадків, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті.

Голова Національного банку на пленарному засіданні Верховної Ради України при розгляді питання про його звільнення у випадку, передбаченому пунктом 2 частини восьмої цієї статті, доповідає про результати діяльності на посаді Голови Національного банку.

{Статтю 18 доповнено новою частиною згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

У разі звільнення Голови Національного банку з посади у випадках, передбачених пунктами 2-10 частини восьмої цієї статті, тимчасове виконання обов'язків Голови Національного банку здійснюється відповідно до Закону України "Про тимчасове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України".

{Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови Національного
банку

Голова Національного банку:

1) керує діяльністю Національного банку у межах компетенції, визначеної цим Законом;

{Пункт 1 статті 19 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови, прийняті Правлінням Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;

{Пункт 4 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

5) вносить Раді Національного банку подання про призначення на посади та звільнення з посад заступників Голови Національного банку, розподіляє обов’язки між заступниками Голови Національного банку;

{Пункт 5 статті 19 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

6) видає акти організаційно-розпорядчого характеру, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;

{Пункт 6 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

7) ініціює перед Радою Національного банку проведення позапланового внутрішнього аудиту у структурних підрозділах Національного банку.

{Пункт 7 статті 19 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Пункт 8 статті 19 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

  Стаття 20. Заступники Голови Національного банку

Голова Національного банку має п’ятьох заступників, у тому числі одного першого заступника, які призначаються на посади та звільняються з посад Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

{Частина перша статті 20 в редакції Законів № 5285-VI від 18.09.2012, № 541-VIII від 18.06.2015}

Заступник Голови Національного банку призначається на посаду на строк, що відповідає терміну повноважень Голови Національного банку. Призначення на посади та звільнення з посад заступників Голови Національного банку здійснюється таким чином, щоб було забезпечено можливість проведення засідання Правління Національного банку відповідно до вимог частини третьої статті 17 цього Закону.

{Частина статті 20 в редакції Законів № 5285-VI від 18.09.2012, № 541-VIII від 18.06.2015}

Одна й та сама особа не може бути призначена на посаду заступника Голови Національного банку більше ніж два строки поспіль.

{Частина статті 20 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Заступником Голови Національного банку може бути громадянин України, який відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 10 цього Закону.

Особа не може бути заступником Голови Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку, а також інших юридичних осіб, у керівних органах яких законом передбачено участь представників Національного банку або в яких є акції (частки, паї), що належать державі), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій банку. На час перебування на посаді заступник Голови Національного банку зупиняє членство в політичній партії.

{Частина статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4395-VI від 09.02.2012}

Для призначення заступником Голови Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами четвертою та п’ятою цієї статті.

{Частина шоста статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Рада Національного банку призначає особу на посаду заступника Голови Національного банку у разі її відповідності вимогам, передбаченим частинами четвертою та п’ятою цієї статті.

{Частина сьома статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Заступник Голови Національного банку звільняється з посади у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) подання заяви про звільнення за власним бажанням із зазначенням аргументів такого рішення;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

4) на підставі рішення суду про визнання особи недієздатною;

5) втрати бездоганної ділової репутації;

6) встановлення факту надання недостовірних відомостей при призначенні на посаду заступника Голови Національного банку;

7) смерті або на підставі рішення суду про визнання в установленому порядку особи безвісно відсутньою чи про оголошення особи померлою;

8) невиконання посадових обов’язків, у тому числі за станом здоров’я, протягом більш як чотири місяці поспіль;

9) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути заступником Голови Національного банку (відповідно до частин четвертої та п’ятої цієї статті).

{Частина восьма статті 20 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Рада Національного банку звільняє з посади заступника Голови Національного банку у випадку, передбаченому пунктом 2 частини восьмої цієї статті, на своєму засіданні після його доповіді про результати діяльності на посаді.

{Частина статті 20 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Заступник Голови Національного банку, строк повноважень якого закінчився, перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного заступника Голови.

{Частина статті 20 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000; в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

{Статтю 21 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Назву розділу III виключено на підставі Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 22. Структура Національного банку

Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом.

{Частина друга статті 22 в редакції Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину третю статті 22 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

Для перевезення цінностей, охорони цінностей та належних йому об'єктів Національний банк має право створювати підрозділ відомчої охорони, озброєний бойовою вогнепальною зброєю. Підрозділ відомчої охорони в межах повноважень, наданих цим Законом, має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби оборони і бойову вогнепальну зброю в порядку, передбаченому статтею 12, частиною першою статті 13, пунктами 1 і 3 частини першої, частинами другою і третьою статті 14, пунктами 2, 3, 5 і 6 частини першої, частинами третьою і четвертою статті 15, статтею 15-1 Закону України "Про міліцію".

{Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 5103-VI від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

{Статтю 23 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

 


Розділ IV
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА


Стаття 24. Основні засади грошово-кредитної політики

Основні засади грошово-кредитної політики визначають показники діяльності Національного банку у середньостроковій перспективі для досягнення цілей Національного банку, визначених статтею 6 цього Закону.

Рада Національного банку розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на підставі пропозицій, наданих Правлінням Національного банку.

{Статтю 24 доповнено новою частиною згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

При розробленні Основних засад грошово-кредитної політики використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, а також інша необхідна інформація.

{Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

Національний банк інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі в порядку, передбаченому цим Законом.

{Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

{Частину статті 24 виключено на підставі Закону № 3828-VI від 06.10.2011}

{Стаття 24 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків;

{Пункт 1 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

2) процентну політику;

3) рефінансування банків;

{Пункт 3 частини першої статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

{Пункт 5 статті 25 в редакції Закону № 1919-III від 13.07.2000}

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;

{Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012}

8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

{Частину першу статті 25 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012}

9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

{Статтю 25 доповнено пунктом згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000}

Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.

{Статтю 25 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 26. Нормативи обов'язкового резервування ( Назва статті 26 в редакції Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002 )

{Назва статті 26 в редакції Закону № 2922-III від 10.01.2002}

Національний банк встановлює банкам норматив обов'язкового резервування коштів. При цьому:

{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

1) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів в національній та іноземній валюті;

{Пункт 1 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

2) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні нормативи обов'язкового резервування;

{Пункт 2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

3) рішення про підвищення нормативу обов'язкового резервування набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування.

{Пункт 3 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

  Стаття 27. Процентні ставки
Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.

Стаття 28. Управління золотовалютними резервами
Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

  Стаття 29. Операції відкритого ринку

Операціями відкритого ринку Національного банку, в тому числі з премією або з дисконтом, є купівля-продаж казначейських зобов'язань, а також інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) та боргових зобов'язань, визначених Правлінням Національного банку.

{Стаття 29 в редакції Закону № 1919-III від 13.07.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 30. Регулювання імпорту та експорту капіталу
Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.

  Стаття 31. Кошти Державного бюджету України
та місцевих бюджетів

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані зберігати бюджетні кошти у Національному банку на рахунку, відкритому центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України.

Умови та порядок обслуговування бюджетних коштів визначаються договором між Національним банком та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, при цьому послуги для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, надаються Національним банком безоплатно.

Розділ V
УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ

  Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації
готівкового грошового обігу

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну банкнот та монет, а також обмежень щодо використання систем захисту, платіжних ознак та відтворення елементів дизайну банкнот та монет;

{Пункт 3 статті 33 в редакції Закону № 5285-VI від 18.09.2012}

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5) встановлення правил випуску в обіг, обробки, зберігання, інкасації, перевезення, вилучення з обігу та знищення готівки;

{Пункт 5 статті 33 в редакції Закону № 5285-VI від 18.09.2012}

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

{Пункт 6 статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

Стаття 34. Емісія

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.

Стаття 35. Обіг банкнот і монет
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

  Стаття 36. Курс гривні

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

{Дію частини другої статті 36 зупинено в частині встановлення і зміни ставки рефінансування та визначення порядку надання кредитів комерційним банкам для підтримки ліквідності (рефінансування комерційних банків) Національним банком України одноосібно згідно із ст. 86 Закону № 835-VI від 26.12.2008 - статтю 86 виключено на підставі Закону № 1131-VI від 17.03.2009}

Стаття 37. Конвертованість гривні

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і
монет

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

{Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлюються Національним банком.

Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет

Національний банк, банки України зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).

{Частина перша статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.

Національний банк та банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.

{Частина третя статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).

Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.

Розділ VI
ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Стаття 40. Регулювання розрахунків

Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

{Частина перша статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їх власні розрахункові системи.

{Частина друга статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Національний банк України визначає порядок обміну інформаційними повідомленнями та клірингу за операціями, здійсненими в межах України.

{Статтю 40 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012}

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку

Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

{Текст статті 41 в редакції Закону № 2478-VI від 09.07.2010}

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку
Національний банк встановлює обов'язкові для банківської
системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і
фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та
міжнародним стандартам фінансової звітності. { Текст статті 41 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }

Розділ VII
ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

  Стаття 42. Види операцій Національного банку

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

1) надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;

{Пункт 1 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 541-VIII від 18.06.2015}

2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на умовах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку;

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 2740-III від 20.09.2001; в редакції Закону № 639-VI від 31.10.2008 - зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року; в редакції Законів № 5411-VI від 02.10.2012, № 1586-VII від 04.07.2014}

3) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, визначеному Національним банком;

4) купує (крім купівлі в емітента) та продає цінні папери в установленому законодавством порядку. Обмеження, встановлене цим пунктом, не поширюється на придбання цінних паперів у емітента у випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 71 цього Закону;

{Пункт 4 частини першої статті 42 в редакції Закону № 5042-VI від 04.07.2012}

5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

6) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та камені та інші коштовності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

{Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000}

8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

{Пункт 8-1 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону № 541-VIII від 18.06.2015}

{Пункт 9 частини першої статті 42 виключено на підставі Закону № 5178-VI від 06.07.2012}

10) видає гарантії і поруки, відповідно до положення,затвердженого Радою Національного банку;

11) веде рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, без оплати і нарахування відсотків;

{Пункт 11 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними;

13) веде особові рахунки працівників Національного банку;

{Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000}

14) веде рахунки міжнародних організацій;

15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду;

{Пункт статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000}

16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

17) безпосередньо взаємодіє з Центральним депозитарієм цінних паперів для забезпечення своїх операцій з цінними паперами;

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012}

18) встановлює прямі кореспондентські відносини з міжнародними депозитаріями з метою здійснення функцій грошово-кредитної політики та управління державним боргом з метою депонування облігацій зовнішньої державної позики в іноземних депозитаріях;

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012}

19) забезпечує здійснення клірингу та розрахунків за правочинами на фінансових ринках шляхом участі у створенні та регулюванні діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, у тому числі через можливість підтримання його ліквідності у порядку, визначеному Національним банком України;

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012}

20) веде інформаційну базу стосовно договорів, що укладаються на фінансовому ринку, у порядку, визначеному Національним банком України.

{Частину першу статті 42 доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 5178-VI від 06.07.2012}

Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

Національний банк має право встановлювати плату за надані ним відповідно до закону послуги (здійснені операції).

{Статтю 42 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Стаття 43. Участь в міжнародних організаціях
Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками.

  Розділ VIII
ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З
ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

  Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання
та контролю ( Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

{Назва статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать:

{Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

{Пункт 1 частини другої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

{Пункт 2 частини другої статті 44 в редакції Закону № 2922-III від 10.01.2002}

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) встановлення порядку проведення обов'язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу;

{Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012}

5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

{Частину другу статті 44 доповнено новим пунктом згідно із Законом № 5480-VI від 06.11.2012}

6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

{Частину другу статті 44 доповнено пунктом згідно із Законом № 2922-III від 10.01.2002}

Стаття 45. Організація валютного ринку
Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

  Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика

Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.

Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

Стаття 47. Структура золотовалютного резерву

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, що складається з таких активів:

монетарне золото;

спеціальні права запозичення;

резервна позиція в МВФ;

іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;

цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті;

будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

{Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1919-III від 13.07.2000}

 
Пенсійне законодавство Верховна Рада України Закон Четвер, 20 травня 1999 679-XIV
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Підрозділ "Верховна Рада України"