Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Митний кодекс № 92-IV від 11.07.2002р.

  • Версія для друку
  •  
 
До митної вартості товарів,  що  вивозяться  (експортуються), 
також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до
неї включені:
а) на навантаження, вивантаження, перевантаження,
транспортування та страхування до пункту перетинання митного
кордону України;
б) комісійні та брокерські винагороди;
в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права
інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно
здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з
України на підставі договору, відмінного від договорів
купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни,
підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими,
бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про
вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на
транспортування та страхування товарів до пункту перетинання
митного кордону України.
У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення
(експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін,
ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо)
митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з
України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок
застосування зазначених обмежень. { Стаття 274 в редакції Закону N 3269-IV ( 3269-15 ) від
22.12.2005 }
Стаття 275. Декларування митної вартості
У разі вивезення (експорту) товарів, на які встановлено
вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита,
митна вартість декларується шляхом подання декларації митної
вартості.
Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди,
яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо на
неї не вплинули такі фактори:
1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, що
оцінюються, за винятком:
а) обмежень, встановлених законами;
б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;
2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди від
дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;
3) відомості, використані декларантом для визначення митної
вартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісно
вираженими та достовірними;
4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними
особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не
вплинула на ціну угоди, що повинно бути доведено декларантом. При
цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одна
з таких умов:
а) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особа
одного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовою
особою іншого підприємства - учасника угоди;
б) учасники угоди є співвласниками підприємства;
в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;
г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями з
правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які
становлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу;
ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим
контролем третьої особи;
д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третю
особу;
е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого
учасника угоди;
є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особи
підприємств - учасників угоди є родичами.
Розділ XII
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
Глава 49
КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ ТА КРИТЕРІЇ
ВИЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ.
СЕРТИФІКАТИ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
Стаття 276. Мета визначення країни походження товару
Країна походження товару визначається з метою застосування
тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на
митну територію України та вивезення товару з цієї території, а
також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої
торгівлі.
Стаття 277. Визначення країни походження товару
Визначення країни походження товару здійснюється на основі
принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни
походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України
( 1864-2002-п ) на підставі положень цього Кодексу.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був
повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до
критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому під країною походження товару можуть розумітися
група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є
необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Стаття 278. Товари, повністю вироблені у країні
Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:
1) корисні копалини, видобуті на її території або в її
територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в
морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих
надр;
2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
5) продукція мисливського, рибальського та морського
промислів;
6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у
Світовому океані суднами цієї країни; { Пункт 6 статті 278 в редакції Закону N 3269-IV ( 3269-15 ) від
22.12.2005 }
7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих
та інших операцій, здійснених у країні;
8) продукція високих технологій, одержана у відкритому
космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи
орендуються нею;
9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції,
зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті.
Стаття 279. Критерій достатньої переробки товару
У разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше
країн, походження товару визначається згідно з критерієм
достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається
країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або
останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар
одержав основні характерні риси.
Критеріями достатньої переробки є:
1) правило, яке потребує в результаті переробки товару зміни
класифікаційного коду товару за Українським класифікатором товарів
зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) ( 2371а-14, 2371б-14,
2371в-14, 2371г-14 ) на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) правило адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості
товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка
вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає
фіксованої частки у вартості кінцевого товару;
3) виконання виробничих і технологічних операцій, які можуть
не вести в результаті переробки товару до зміни його коду або
вартості згідно з правилом адвалерної частки, але з дотриманням
певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням
із тієї країни, де такі операції мали місце.
Такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної
частки та виконання виробничих і технологічних операцій,
встановлюються та застосовуються для конкретних товарів або
конкретної країни (країн) у порядку, що визначається Кабінетом
Міністрів України.
Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни
(країн) такі критерії достатньої переробки, як правило адвалерної
частки та виконання виробничих і технологічних операцій не
встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар
вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його
переробки змінено класифікаційний код товару за Українським
класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД)
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) на рівні будь-якого з
перших чотирьох знаків.
У разі застосування правила адвалерної частки вартість
товару, одержаного в результаті переробки в цій країні,
визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість
складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за
їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено,
- за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні. { Стаття 279 в редакції Закону N 3269-IV ( 3269-15 ) від
22.12.2005 }
Стаття 280. Додаткові положення щодо визначення критерію
достатньої переробки товару
Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої
переробки:
1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів
під час зберігання чи транспортування;
2) операції щодо підготовки товарів до продажу та
транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень,
сортування, перепакування);
3) прості складальні операції - операції, які здійснюються
шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного
матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання або монтажу
готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення
складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції
(регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні
у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів
незалежно від кількості та складності таких операцій;
4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній
продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних
складових;
5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище
операцій;
6) забій тварин. { Стаття 280 в редакції Закону N 3269-IV ( 3269-15 ) від
22.12.2005 }
Стаття 281. Визначення країни походження товарів, якщо
товари поставляються партіями
Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються
кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами
неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках,
коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті
помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдиний
товар для цілей визначення країни походження товару.
Умовою застосування цього правила є:
1) попереднє повідомлення митного органу про роздрібнення
партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із
зазначенням причин такого роздрібнення, докладної специфікації
кожної партії із зазначенням кодів товарів за Українською
класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, вартості і
країни походження товарів, що входять до кожної партії;
2) документальне підтвердження помилковості роздрібнення
товару на кілька партій;
3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним
постачальником;
4) ввезення всіх партій товарів через один і той же митний
орган (митний пост);
5) поставка всіх партій товарів у строк, що не перевищує
шести місяців від дати прийняття митної декларації чи закінчення
строку її подання стосовно першої партії.
Стаття 282. Підтвердження походження товару
Для підтвердження походження товару митний орган у
передбачених законом випадках має право вимагати подання
сертифіката про походження такого товару.
У разі вивезення товарів з митної території України
сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він
необхідний і це відображено у національних правилах країни
ввезення чи передбачено міжнародними договорами України,
укладеними в установленому законом порядку, видається органом,
уповноваженим на це Президентом України. { Частина друга статті 282 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010 }
У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат
про походження товару подається обов'язково:
1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає
преференції за Митним тарифом України ( 2097-12 );
2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється
кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання
зовнішньоекономічної діяльності;
3) якщо це передбачено міжнародними договорами України,
укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством
України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту
прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших
життєво важливих інтересів України;
4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного
оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного
органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні
відомості про походження товарів.
Стаття 283. Сертифікат про походження товару
Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити
про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має
містити:
1) письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про
країну походження товару; { Пункт 1 частини першої статті 283 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3269-IV ( 3269-15 ) від 22.12.2005 }
2) письмове посвідчення компетентного органу країни
вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у
сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару подається разом з митною
декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що
подаються для митного оформлення.
У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений
дублікат.
У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності
сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи
відомості про країну походження товару, митний орган може
звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних
організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з
проханням про надання додаткових відомостей.
Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни,
доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не
одержать належним чином оформлений сертифікат про походження
товару або затребувані ними додаткові відомості.
Стаття 284. Підстави для відмови у випуску товару
Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його
переміщення через митний кордон України лише за наявності
достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари
якої не підлягають випуску згідно із законами України та
міжнародними договорами, укладеними в установленому законом
порядку.
Неподання належним чином оформленого сертифіката чи
відомостей про походження товару не є підставою для відмови у
митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення
через митний кордон України.
Товари, походження яких достовірно не встановлено,
випускаються митним органом за умови сплати мита за повними
ставками.
До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим
найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого
посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати
здійснення митного оформлення. { Частина четверта статті 284 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3269-IV ( 3269-15 ) від 22.12.2005 }
Стаття 285. Деякі особливості визначення країни походження
товару
Для цілей визначення країни походження товару не враховується
походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для
його виробництва або переробки.
Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в
машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються
такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої,
агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу
разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або
транспортними засобами і відповідності їх комплектації та
кількості звичайно використовуваним атрибутам, запасним частинам і
приладдям.
Країна походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну
територію України, вважається тією ж, що і країна самого товару,
крім випадків, коли національне законодавство країни ввезення
передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У цих
випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни
походження товару.
Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари
режиму найбільшого сприяння або преференційного режиму
визначаються на підставі положень цього Кодексу, законів України,
а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом
порядку.
Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться
з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на
території України, встановлюються законом. { Стаття 285 в редакції Закону N 3269-IV ( 3269-15 ) від
22.12.2005 }
Розділ XIII
МИТНІ ПІЛЬГИ
Глава 50
МИТНІ ПІЛЬГИ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ
ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ, МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРЕДСТАВНИЦТВАМ
ІНОЗЕМНИХ ФІРМ ТА ОФІЦІЙНИМ ОСОБАМ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, А
ТАКОЖ ДИПЛОМАТИЧНИМ ПРЕДСТАВНИЦТВАМ УКРАЇНИ,
ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗА КОРДОНОМ
Стаття 286. Митні пільги для дипломатичних представництв
іноземних держав
Дипломатичні представництва іноземних держав на території
України за умови дотримання встановленого цим Кодексом порядку
переміщення товарів через митний кордон України можуть ввозити на
митну територію України та вивозити з її митної території товари,
призначені для офіційного (службового) користування представництв
із звільненням від митного огляду та сплати податків і зборів, за
винятком плати за митне оформлення таких товарів, якщо воно
здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза
робочим часом, встановленим для митних органів.
Стаття 287. Митні пільги для глави дипломатичного
представництва іноземної держави та
членів дипломатичного персоналу
представництва
Глава дипломатичного представництва іноземної держави та
члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх
сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є
громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть
ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування,
включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України
товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані
на митній території України, з дотриманням встановленого цим
Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України та із
звільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їх
митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування
митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних
органів.
Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної
держави, членів дипломатичного персоналу представництва, членів
їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного
огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить
товари, не призначені для особистого користування, або товари,
ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється
карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен
здійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб або
їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням
керівника чи заступника керівника відповідного митного органу. На
митному посту допускається також проведення огляду за письмовим
розпорядженням керівника поста або його заступника.
Стаття 288. Митні пільги для співробітників
адміністративно-технічного персоналу
дипломатичного представництва іноземної держави
Співробітники адміністративно-технічного персоналу
дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх
сімей, які проживають разом з ними, якщо ці співробітники та члени
їхніх сімей не є громадянами України та не проживають в Україні
постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для
початкового облаштування, із звільненням від сплати податків і
зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно
здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза
робочим часом, встановленим для митних органів.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, ввозять в
Україну та вивозять з України товари в порядку, встановленому
статтею 287 цього Кодексу.
Стаття 289. Поширення митних пільг, що надаються членам
дипломатичного персоналу представництва іноземної
держави, на співробітників
адміністративно-технічного та обслуговуючого
персоналу
На основі спеціальної угоди з іноземною державою митні
пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного
персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на
співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого
персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які
не є громадянами України та не проживають в Україні постійно,
виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.
Стаття 290. Надання митних пільг консульським установам
іноземних держав та членам їх персоналу
Консульським установам іноземних держав, консульським
посадовим особам, включаючи главу консульської установи та
консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються
митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних
представництв іноземних держав або відповідного персоналу
дипломатичного представництва.
На основі спеціальної угоди з іноземною державою на
працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а
також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не
проживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємності
стосовно кожної окремої держави, можуть поширюватися митні пільги,
що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу
дипломатичного представництва іноземної держави.
Стаття 291. Переміщення дипломатичної пошти та консульської
валізи іноземних держав через митний кордон
України
Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що
переміщуються через митний кордон України, не підлягають ні
розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав
вважати, що консульська валіза містить товари, не зазначені в
частині третій цієї статті, митний орган може зажадати
розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави
у присутності посадових осіб митного органу. У разі відмови від
розпечатання така валіза повертається до місця відправлення.
Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську
валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх
характер.
Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні
документи та товари, призначені для офіційного користування, а
консульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документи
або товари, призначені виключно для офіційного користування.
Стаття 292. Митні пільги для іноземних дипломатичних і
консульських кур'єрів
Іноземні дипломатичні та консульські кур'єри можуть ввозити в
Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого
користування, із звільненням на основі взаємності від митного
огляду та сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне
оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування
митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних
органів.
Стаття 293. Митні пільги для представників та членів
делегацій іноземних держав
Представникам іноземних держав, членам парламентських та
урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій
іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних
переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими
офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим
Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних
держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх
супроводжують.
Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам
представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також
особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з
тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні
пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу
іноземних представництв.
Стаття 294. Митні пільги для міжнародних організацій,
представництв іноземних держав при них, а також
для їх персоналу
Митні пільги для міжнародних організацій та представництв
іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і
представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними
міжнародними договорами України, укладеними в установленому
законом порядку.
Стаття 295. Надання митних пільг посадовим особам
представництв іноземних держав та міжнародних
організацій в Україні
Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями
287-290, 292-294 цього Кодексу, користується ними у разі
прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту
перетину митного кордону України, а у разі знаходження на
території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно
приступила до виконання своїх обов'язків.
Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї
статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в
Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи.
Стаття 296. Припинення надання митних пільг посадовим
особам представництв іноземних держав та
міжнародних організацій в Україні
Після залишення посадовими особами представництв іноземних
держав та міжнародних організацій митної території України надання
їм митних пільг, передбачених статтями 287-290, 292-294 цього
Кодексу, припиняється.
Стаття 297. Декларування товарів представництв іноземних
держав та міжнародних організацій в Україні
Товари, призначені для офіційного (службового) користування
представництв іноземних держав та міжнародних організацій,
підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну
в режимі імпорту. { Стаття 297 в редакції Закону N 1970-IV ( 1970-15 ) від
01.07.2004 }
Стаття 298. Декларування товарів представництв іноземних
фірм в Україні
Товари, що не підлягають відчуженню на території України та
призначені для службового користування представництв іноземних
фірм, декларуються митним органам на строк до трьох років з
моменту акредитації цих представництв під зобов'язання про
зворотне вивезення.
Питання щодо продовження строку тимчасового ввезення товарів,
зазначених у частині першій цієї статті, вирішується митним
органом, в регіоні діяльності якого розташоване відповідне
представництво іноземної фірми.
Стаття 299. Декларування товарів, що належать посадовим
особам представництв іноземних держав та
представництв іноземних фірм в Україні
Товари, призначені для особистого користування осіб, які
мають митні пільги, декларуються митним органам за місцем
акредитації чи перебування цих осіб та пропускаються в Україну в
режимі імпорту. { Стаття 299 в редакції Закону N 1970-IV ( 1970-15 ) від
01.07.2004 }
Стаття 300. Порядок переміщення через митний кордон України
товарів дипломатичних представництв України, що
знаходяться за кордоном
Дипломатичні представництва України, що знаходяться за
кордоном, за умови дотримання ними встановленого порядку
переміщення товарів через митний кордон України можуть вивозити з
України товари, призначені для офіційного (службового)
користування представництва, із звільненням від сплати податків і
зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно
здійснюється поза місцями розташування митних органів або поза
робочим часом, встановленим для митних органів.
Стаття 301. Декларування товарів дипломатичних представництв
України, що знаходяться за кордоном
Товари, призначені для офіційного (службового) користування
дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном,
підлягають декларуванню митним органам та пропускаються за межі
України на весь строк акредитації представництва за кордоном.
Глава 51
ТАРИФНІ ПІЛЬГИ (ТАРИФНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ)
Стаття 302. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій)
Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що
надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної
політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо
товарів, які переміщуються через митний кордон України, як
звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або
встановлення тарифних квот на ввезення товарів.
Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно
на основі податкового законодавства України, цього Кодексу,
законів України, а також міжнародних договорів України, укладених
в установленому законом порядку.
Розділ XIV
МИТНА СТАТИСТИКА
Глава 52
МИТНА СТАТИСТИКА
Стаття 303. Завдання митної статистики
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи забезпечує:
1) об'єктивний та достовірний облік даних про переміщення
товарів через митний кордон України; збирання, формування,
опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання
статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої
торгівлі товарами;
2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з
питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам
державної влади в порядку, встановленому законом;
3) захист статистичної інформації, яка відповідно до
законодавства України не підлягає розголошенню.
Стаття 304. Система митної статистики
Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної
системи статистичного обліку і звітності.
Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і
аналізується митними органами, використовується в інтересах
зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного та
нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у
загальносвітову систему економічних відносин.
Забороняється вимагати від митних органів статистичну
інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим
Кодексом та іншими законами України.
Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої
торгівлі і спеціальної митної статистики.
Стаття 305. Митна статистика зовнішньої торгівлі
Митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену
та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення
товарів через митний кордон України.
Митна статистика зовнішньої торгівлі формується,
узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи на
основі даних, які містяться у вантажних митних деклараціях.
Дані митної статистики зовнішньої торгівлі в установленому
законодавством порядку використовуються відповідними органами
державної влади для здійснення контролю за надходженням податків,
зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету
України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі
України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в
цілому.
Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка
забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої
торгівлі України з даними державної статистики інших держав.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи забезпечує регулярне публікування даних
митної статистики зовнішньої торгівлі.
Стаття 306. Спеціальна митна статистика
Для забезпечення завдань, покладених на митні органи
Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів
України, митними органами формується, узагальнюється та
аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення
спеціальної митної статистики визначається законодавством.
Стаття 307. Документи та відомості, що використовуються для
формування митної статистики
Для формування митної статистики використовуються документи
та відомості, що подаються до митних органів юридичними та
фізичними особами згідно з нормами цього Кодексу, якими
визначається порядок здійснення митного контролю та митного
оформлення.
Стаття 308. Використання інформації, що надається митним
органам
Статистична та інша інформація, надана митним органам
відповідно до цього Кодексу, інших законів України, а також
міжнародних договорів України, укладених в установленому законом
порядку, використовується виключно для митних цілей.
Інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів
товарів може надаватися лише органам, які ведуть державну
статистику, а інформація щодо експортно-імпортних операцій
конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - тільки
органам досудового слідства у зв'язку з розслідуванням
кримінальних справ, а також на письмову вимогу державного
уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови
територіального відділення Антимонопольного комітету України у
зв'язку із розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій із
зазначенням у ній підстав для її надання. { Частина друга статті 308 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2596-IV ( 2596-15 ) від 31.05.2005 }
Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську
або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна
інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими
особами митних органів для особистих цілей, не може надаватися
органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх
посадовим та службовим особам, установам, організаціям,
підприємствам та громадянам, за винятком випадків, передбачених
законом.
Стаття 309. Використання митної статистики з питань
зовнішньої торгівлі
Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі
використовується для:
1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів
розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і
ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;
3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;
4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;
5) складання торговельного та платіжного балансів України,
планування і проведення валютно-фінансової політики;
6) визначення ринків збуту товарів;
7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язків
України.
Стаття 310. Відомчі класифікатори
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи здійснює розроблення, впровадження та ведення
відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які
використовуються у процесі оформлення митних декларацій.
Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій
цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України або
уповноваженим ним органом.
Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті,
використовуються виключно для митних цілей.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі митної справи інформує органи державної влади та суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до
класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.
РОЗДІЛ XV
УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Глава 53
ВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 311. Структура та застосування Української
класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної
діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої
системи опису та кодування товарів ( 995_079 ).
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами,
товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і
цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та
кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується
сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення
товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної
позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість
знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної
підкатегорії (десять знаків).
Стаття 312. Порядок ведення Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності
Ведення УКТЗЕД передбачає:
відстежування змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД,
пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються
Всесвітньою митною організацією;
деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення
додаткових одиниць виміру;
розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення
однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД;
прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в
УКТЗЕД;
поширення інформації про застосування УКТЗЕД;
ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД (у
паперовому та електронному вигляді);
організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та пояснень
до УКТЗЕД;
здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.
Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 313. Класифікація товарів
Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до
класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних
цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Стаття 314. Надання зразків товарів під час здійснення
класифікації товарів
З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх
відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи
можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та
громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на
такі товари для проведення експертизи.
Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної
документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а
також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються
Кабінетом Міністрів України.
Розділ XVI
ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ
З УКРАЇНИ
Глава 54
ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ З УКРАЇНИ
Стаття 315. Верифікація сертифікатів про походження
товарів з України
Верифікація сертифікатів про походження товарів з України
здійснюється митними органами у порядку, що встановлюється
Кабінетом Міністрів України ( 1861-2002-п ).
Органи, уповноважені видавати сертифікати про походження
товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів надавати
їм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і
необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження
товарів з України.
Стаття 316. Надання зразків товарів та документації при
здійсненні верифікації сертифікатів про
походження товарів з України
З метою встановлення достовірності даних, зазначених у
сертифікаті про походження товарів з України, митні органи можуть
затребувати у підприємств - виробників товарів документацію,
необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а
також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку
виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким
виробництвом.
Порядок надання зразків товарів та документації, строки і
порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження
зразками товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
Розділ XVII
ЗАПОБІГАННЯ КОНТРАБАНДІ
Глава 55
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОНТРАБАНДІ
Стаття 317. Контрольовані поставки наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів
Відповідно до законів України митні органи з метою виявлення
джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь у
цьому, разом з іншими державними органами (підрозділами), що мають
право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, можуть
використовувати метод контрольованої поставки зазначених засобів,
речовин і прекурсорів.
Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим
Кодексом і відповідним нормативно-правовим актом спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі
митної справи, Міністерства внутрішніх справ України, Служби
безпеки України, спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у справах охорони державного кордону України,
погодженим із Генеральною прокуратурою України та Міністерством
юстиції України.
Стаття 318. Переміщення товарів під негласним контролем
З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб,
причетних до контрабандних операцій, а також з метою вилучення
товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України,
таке переміщення товарів може здійснюватися під контролем і
оперативним наглядом правоохоронних органів.
Порядок проведення переміщення товарів під негласним
контролем визначається цим Кодексом і відповідним
нормативно-правовим актом спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади у галузі митної справи, Міністерства
внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації
України, Служби безпеки України, спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади в справах охорони державного
кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та
Міністерством юстиції України.
Розділ XVIII
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НИХ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ
В СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ
Глава 56
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 319. Поняття порушення митних правил
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням,
яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності)
дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством
України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через
митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена
адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення,
передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не
тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 320. Відповідальність за порушення митних правил
Відповідальність за порушення митних правил встановлюється
цим Кодексом.
Суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть
бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення
досягли 16-річного віку, а також посадові особи підприємств.
Притягнення до відповідальності за порушення митних правил не
звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших
податків і зборів.
Стаття 321. Особливості відповідальності за деякі види
порушень митних правил
Вчинення правопорушень, передбачених статтями 331, 332,
348-350 цього Кодексу, внаслідок аварії або дії непереборної сили,
що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою
відповідальність, передбачену цим Кодексом.
Стаття 322. Види стягнень за порушення митних правил
За порушення митних правил можуть бути накладені такі
стягнення:
1) попередження;
2) штраф;
3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення
митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами
(тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх
предметів порушення митних правил від митного контролю,
транспортних засобів, що використовувалися для переміщення
безпосередніх предметів порушення митних правил через митний
кордон України.
Стаття 323. Основні і додаткові види стягнення
Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як
основний вид стягнення за вчинене правопорушення.
Конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення
митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами
(тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх
предметів порушення митних правил від митного контролю,
транспортних засобів, що використовувалися для переміщення
безпосередніх предметів порушення митних правил через митний
кордон України, може застосовуватися як основний і як додатковий
вид стягнення.
 
Пенсійне законодавство Верховна Рада України Закон, Постанова Четвер, 11 липня 2002 92-IV
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Підрозділ "Верховна Рада України"