Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Жнива від НБУ: найгучніші банкрутства банків минулого року

  • 18 січня 2017
  •   Олександр Єжель
  • 0
    410
  • Версія для друку
  •  
Жнива від НБУ: найгучніші банкрутства банків минулого року

За три роки НБУ вивів з ринку 85 банків, або 48% від загальної кількості банків до «чисток» регулятора. У цьому році скорочення кількості банків на ринку продовжиться

На думку банкірів, з працюючих на даний момент 95 банків до кінця року може залишитися 75-80.

Зазначимо, що тільки за минулий рік банківська система України “схудла” на 19 банків. Більшість з них не змогли виконати вимоги НБУ щодо докапіталізаціі.

Частина банків пішли з ринку непомітно, інші – з гучним скандалом. Портал Finance.UA зібрав найгучніші банкрутства (і одну дуже важливу націоналізацію) в минулому році і спробував розповісти про причини, через які вони виникли.

Банк Михайлівський. Не без маніпуляцій

Банкрутство цього банку в минулому році стало найгучнішим і найрезонанснішим. Керівники фінустанови примудрилися не тільки вивести з неї гроші, а й залишили багатьох вкладників без належної їм компенсації, передбаченої державною гарантією за вкладами.

В результаті подальших маніпуляцій з фінансової компанії на баланс банку були переведені депозити фізосіб більш ніж на 1 млрд грн, що у разі банкрутства банку збільшує зобов’язання Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).

Надалі було визнання банку банкрутом, акції протесту вкладників і прийняття закону, за яким ошукані банком вкладники все-таки отримали право на виплати через Фонд гарантування.

Сам факт прийняття закону для врегулювання ситуації з вкладами банку Михайлівський вже говорить про неординарність даного банкрутства.

Варто сказати, що епопея з Михайлівським ще не закінчилася. Компанія Екосіпан подала позов до суду про скасування рішення НБУ про виведення банку Михайлівський з ринку. Поки рішення суду відкладено до весни, в розрахунку на те, що слідство зможе встановити справжнього винуватця банкрутства.
 
Приватбанк. На службі держави

18 грудня 2016 року в банківському секторі України нарешті відбулася подія, про яку давно говорили, але не вірили, що таке може статися… За рішенням Кабінету міністрів і РНБО було прийнято рішення націоналізувати Приватбанк. Фінзаклад перейшов у власність держави за 1 грн. На момент переходу в держвласність потреба банку в докапіталізації становила 148 млрд грн.
 
Поки що держава намагається реанімувати Приватбанк. По суті, банк рятують за рахунок грошей платників податків, які держава могла б використовувати більш ефективно, на розвиток економічних і соціальних програм країни.

Варто сказати, що фактично борг держави при націоналізації банку зріс на 4,3 млрд дол.

На думку колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, перехід Приватбанку в держвласність обійдеться кожному українцю більше ніж в 3 тис. грн.

Головне питання – чи зможе нове керівництво відновити належну працездатність банку, або Приватбанк спіткає доля більшості фінустанов, що раніше перейшли під контроль держави. Адже з огляду на низький рівень ефективності менеджменту в держструктурах, не можна однозначно стверджувати, що гірші часи для Приватбанку вже позаду.

Крім того, на Приватбанк ще чекає хвиля судових позовів від нерезидентів – власників єврооблігацій банку. Єврооблігації, випущені на суму 595 млн дол, разом з іншими зобов’язаннями банку були конвертовані в капітал банку. Замість боргових зобов’язань нерезиденти отримають пакет акцій банку і стануть його акціонерами. Немає ніякої впевненості, що такий варіант влаштує зарубіжних кредиторів, тому можна очікувати масових позовів до банку в міжнародних судах.

У Нацбанку ж вважають, що залучити інвесторів в Приватбанк можна буде не раніше ніж через 3-4 роки. Про це днями повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Рожкова стверджує, що залучення інвесторів буде можливе протягом 3-4 років, якщо попередні власники, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, будуть виконувати зобов’язання, які вони раніше взяли на себе, стосовно реструктуризації корпоративного кредитного портфеля банку.

Вона повідомила, що якщо бізнесмени будуть здатні успішно реструктуризувати 75% портфеля, то НБУ готовий запропонувати продовження реструктуризації до кінця року для решти 25%.

Платинум банк. Відлуння 2016-го

Це перший банк в 2017 році, який потрапив під ліквідацію. Причина – недостатній рівень капіталу. Але ми вирішили внести його в даний список гучних банкрутств 2016 року, оскільки розмови про проблеми Платинума спостерігалися більшу частину минулого року.

Так, за мінімально допустимого за нормативами НБУ рівні капіталу 200 млн грн, в Платинум банку за результатами 9 місяців 2016 року капітал був негативним, на рівні мінус 162,5 млн грн. Збитки банку за цей період склали 334 млн грн.

Оскільки акціонери не поповнили капітал банку на 362,5 млн грн для досягнення мінімально необхідних вимог, регулятором було прийнято рішення про визнання банку неплатоспроможним.

Пропонуючи найвищі процентні ставки за депозитами і видаючи кредити на «пільгових» умовах, банк зіткнувся з ситуацією, коли процентні витрати стали більше за процентні доходи.

Банк змушений був платити за депозитами більше, ніж йому платили за кредитами. Негативний відсотковий дохід для банку став нормою з 2015 року.

НБУ не міг не знати, як йдуть справи в Платинум банку, але ніяких попереджувальних дій зроблено не було.

Банк до останнього дня залучав гроші від населення, повернення яких тепер стане зобов’язанням Фонду гарантування вкладів. Всього Платинум банк залучив 7 млрд грн депозитів, з яких близько 5 млрд грн заплатить Фонд гарантування, і в кінцевому рахунку, платники податків.

Виникає закономірне запитання: чому Платинум банк так довго утримувався Нацбанком на плаву, в той час як низка інших банків, у яких також були проблеми з недостатнім рівнем капіталу, набагато швидше виводилися з ринку?

Банкрутство банків – як бізнес

Відповідно до світової практики, при виникненні у банку проблем, останньою інстанцією, де він може отримати необхідну допомогу і підтримку, є Центральний банк країни. У нашому випадку, всі працюючі банки, почавши відчувати тимчасові труднощі, повинні отримати негайну підтримку НБУ на такому рівні, щоб банк зміг подолати труднощі і вийти в нормальний режим роботи.

У колі експертів є думка, що бездіяльність НБУ і неналежна увага до проблем банків призвела до банкрутства багатьох цілком життєздатних організацій. У банку Хрещатик, коли у нього виникли проблеми, не виявилося серед власників іноземних інвесторів, здатних при необхідності надати підтримку. Тоді Хрещатик звернувся за допомогою до НБУ, який міг врятувати банк, виділивши йому рефінансування, чого, однак, не сталося.
  
У квітні 2016 року рішенням Київського апеляційного адміністративного суду НБУ був офіційно визнаний винним в загибелі Укргазпромбанку. У судовому рішенні дії НБУ названі протиправно бездіяльними. Аналогічне судове рішення, в якому прямо вказано бездіяльність НБУ, раніше було прийнято і щодо Брокбізнесбанку. Схожі позови розглядаються і щодо низки інших банків.

З іншого боку, є приклади, коли НБУ до останнього підтримує вже нежиттєздатні банки, які ще деякий час продовжують свою роботу лише завдяки кредитам регулятора.

Потім банк стає банкрутом, а гроші вкладників і рефінансування НБУ розчиняються в невідомому напрямку. У той час як Нацбанк є регулятором банківського ринку, і його можливості і обов’язки дозволяють своєчасно запобігати втраті коштів клієнтами банків і виведенню цих коштів за кордон.

Крім того, банкрутство банків стало для деяких чиновників хорошим і дуже прибутковим бізнесом. Введення тимчасової адміністрації в банк дає призначеному від держави керуючому доступ до всіх активів банку.

Потім все найцінніше розпродається з величезним дисконтом, а депозити банку, що потрапляють під держгарантії, лягають тягарем на державу і платників податків. Наприклад, при ліквідації банку Форум заборгованість позичальників за кредитними договорами банку на суму 1 млрд грн була оцінена всього в 165 млн грн. А ціна реалізації на аукціоні кредитного портфеля вартістю в 1 млрд склала всього 150 млн грн, або 15% від його первинної вартості.

Грошей не дочекаєтеся

Втрати населення і бізнесу від банкрутства банків за оцінками експертів, становлять близько 150 млрд грн. Втрати могли б бути значно більшими, якби Фонд гарантування вкладів не виплатив 75 млрд грн за депозитами, які підпадають під державну гарантію. Єдиний спосіб повернути хоча б частину втраченого – продаж активів і майна збанкрутілих банків. Схоже, і тут вкладникам нічого не світить.

Гроші для виплат за вкладами, які підпадають під державну гарантію, Фонд взяв у борг: у Міністерства фінансів – 52 млрд грн, і у Національного банку – 10 млрд грн. Крім того, кредит для Фонду виявився не безвідсотковим, процентна ставка за позиками становить близько 12,5% річних!

На думку банкірів, витрати ФГВФО на обслуговування боргу і відсотків за ним можуть перевищити 70 млрд грн.

Гроші від продажу майна збанкрутілих банків підуть, перш за все, на погашення боргів Фонду перед державою. Крім того, банки-банкрути заборгували НБУ близько 55 млрд грн за отримане рефінансування.

Беручи до уваги величезний борг ФГВФО перед державою, на який ще нараховуються відсотки, і розміри зобов’язань ліквідованих банків перед НБУ, вкладникам навряд чи варто розраховувати на повернення своїх банківських вкладів.
 
Що принесе 2017-й?

Банкіри сходяться на думці, що в 2017 році продовжиться скорочення кількості працюючих банків. Вже на початку року з ринку можуть піти 10-12 банків, які не виконали вимогу НБУ щодо нарощення капіталу. Щоб залишитися на плаву, частина з них змушені будуть піти на злиття або поглинання, частина самоліквідуються.

Великі і стабільні банки отримають додатковий профіт у вигляді зниження конкуренції і додаткових клієнтів, які прийдуть із збанкрутілих банків.

Перша двадцятка найбільших банків збільшить свою частку на ринку до 90%, іноземні та державні банки продовжать нарощувати свою ринкову нішу, вважає колишній заступник голови НБУ Владислав Рашкован.

Націоналізація Приватбанку може призвести до збільшення відтоку клієнтів в інші банки, які входять в категорію найбільш стійких і надійних.

В рамках продажу російськими акціонерами своїх банківських активів і виходу з України, частка російського капіталу в банківському секторі буде знижуватися.

Джерело: finance.ua

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики