Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Як будуть продавати держбанки

  • 18 січня 2016
  •   Олег Гавриш
  • 0
    212
  • Версія для друку
  •  
Як будуть продавати держбанки

Заступник міністра фінансів Артем Шевальов про майбутнє Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку

Наприкінці минулого року на фінансовому ринку вибухнув скандал. З’ясувалося, що в одній з версій стратегії розвитку держбанків, яку рік розробляло міністерство фінансів міститься положення про зняття гарантій держави для вкладників цих банків.

Пізніше Мінфін поспішив спростувати цю інформацію, повідомивши що гарантії поки що залишаться, проте не уточнив в зв’язку з чим і коли їх можуть прибрати.

Взагалі, проект стратегії розвитку держбанків, який передбачав поступову відмову від гарантій, за останній рік схоже встиг кілька разів кардинально змінитися в надрах Мінфіну.

Спочатку він припускав жорстке розмежування сфер діяльності між держбанками. Скажімо велися розмови про те, що клієнти з числа фізичних осіб відійдуть Ощадбанку, а юридичні особи – Укрексімбанку. Доля Укргазбанка взагалі викликала безліч питань.

Про те, на якому сценарії реформування державних банків все ж таки зупинився Мінфін і що буде у стратегії, яку планують затвердити вже у кінці січня, НВ розповів заступник міністра фінансів Артем Шевальов.

– Як ви загалом оцінюєте ситуацію в держбанках сьогодні?

- Державні банки залишаються певним островом стабільності в нашій банківській системі. Ми чуємо дуже багато критики. Вона пов’язана, за великим рахунком, із загальними елементами неефективності і не транспарентності, які характеризують український банківський сектор останні 20 років. Держбанки гідно перенесли макроекономічний фінансовий шторм останні два роки. Вони на сьогоднішній день знаходяться в стабільній ситуації. Держава повністю виконує свої зобов’язання як акціонер. Ми будемо закінчувати програму капіталізації державних банків за результатами стрес-тестування, яке проводить Національний банк України. І ми впевнені, що в 2016-2017 роках державні банки будуть виконувати дуже важливу посткризову роль в нашій економіці.

– Навіщо в принципі потрібна стратегія розвитку держбанків і хто її готував?

- Багато років, якщо не сказати останні два десятиліття, банки існували самі по собі. Ми намагаємося створити систему і зрозумілу дорожню карту того, як ми бачимо розвиток державної частини банківського сектору України. Також, ми хочемо зробити держбанки прибутковими, щоб держава не витрачала мільярди гривень на свою щорічну докапіталізацію, а навпаки, банки приносили дохід державі. Стратегію готує не лише Мінфін. Це документ, який враховує думку і рекомендації міжнародних фінансових організацій

– І що власне цей документ передбачає?

- Ви знаєте, та версія стратегії, на якій ми зупинилися, яку ми вважаємо остаточною, яку ми будемо презентувати Кабінету міністрів, вона фокусується не стільки на функціоналі банків, скільки на філософії того, як ми керуємо державними інтересами в банківському секторі. Ми будемо пропонувати абсолютно нові принципи оперативного управління для держбанків. І саме ось цей підхід зміни філософії оперативного управління приведе до того, що і операційні пріоритети будуть розглядатися дещо інакше. Що я маю на увазі. Ми будемо реалізовувати механізми, кращу міжнародну практику в корпоративному управлінні державними компаніями або державними банками. Тобто це повна деполітизація управління держбанками. Незалежні наглядові ради, повністю професійно орієнтовані, відповідальність і звітність правління, менеджменту банків. Відповідно, в новій системі менеджмент банків буде нести відповідальність за результат, і це буде пріоритетом і прерогативою менеджменту та незалежної наглядової ради вирішувати, де банк повинен бути більш активним. Держава, уряд задає дуже загальний напрямок. Оскільки ми вважаємо, що ключові банки мають різний операційний досвід та операційні переваги у конкретних сегментах. В першу чергу ми говоримо про двоє найбільших банків – про “Укрексімбанк” і “Ощадбанк”. Ми говоримо про те, що “Ощадбанк” має розвинену філіальну мережу, має досвід роботи з роздробом, має досвід роботи з окремими корпоративними секторами, тому він буде фокусуватися на цьому. “Укрексімбанк”, як очевидно з назви, повинен фокусуватися на підтримці українського експорту, на підтримці експортоорієнтованих компаній.

– Коли можна очікувати затвердження стратегії?

- До кінця цього місяця.

– Чи означає це, що завтра, наприклад, всіх великих промислових клієнтів просто заберуть з “Ощадбанку”, в “Укрексімбанк”, а в “Укрексімбанку” заберуть вкладників депозитів і переведуть в “Ощадбанк”.

- Дуже правильна постановка питання. Потрібно чітко дати сигнал – ні в якому разі такого не станеться. Ми говоримо, що це стратегія. Ми взагалі назвали цей документ “Основи стратегічного реформування”. Тобто ми говоримо про те, що це є мета, для реалізації якої має пройти якийсь час. Ми усі прекрасно розуміємо, що сьогодні економічна ситуація в країні залишається досить складною. Банківський сектор – не виняток. Тому різкі рухи, якісь шоки в банківському секторі абсолютно неприйнятні. Зміни, про які ми говоримо, вони будуть проходити протягом декількох років.

– Якщо говорити про останній гучний скандал, пов’язаний з “Ощадбанком”, коли було заявлено, що він позбавляється гарантій держави по депозитах в наступному році. Як ви можете це прокоментувати?

- Йдеться про те, що повна гарантія по депозитах в “Ощадбанку” пов’язана з повною державною власністю “Ощадбанку”. Оскільки ми в нашій стратегії реформування держбанківського сектору говоримо про те, що ми будемо продавати частини “Ощадбанку” і “Укрексімбанку” на горизонті до 2019 року, ми, звичайно, говоримо про те, що по мірі приходу інвестора, інституційного інвестора, міжнародної фінансової організації, в якості інвестора держава буде відмовлятися від повної гарантії. Але цей процес буде пов’язаний лише з приходом відповідального інституціонального інвестора у відповідну банківську установу. Ніхто не говорить про те, що держава сьогодні, завтра, післязавтра відмовляється від гарантій. Ми це розглядаємо виключно в контексті подальшого продажу часток в банках через кілька років”.

Ніхто не говорить про те, що держава сьогодні, завтра, післязавтра відмовляється від гарантій.

– Так коли все ж таки буде приватизація?

- В тій стратегічній картинці, яку ми пропонуємо, ми хочемо прийняти рішення і почати діалог з потенційними інвесторами в 2017 році, щоб до кінця 2019 року закрити вже перші угоди з продажу міноритарних пакетів.

– Хто це може бути?

- Ті, хто співпрацює з нашими державними банками багато років. Це міжнародні фінансові організації, це Європейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, можливо інші.

– Навіщо взагалі приватизувати держбанки?

- У світі досить мало випадків, де є 100% власність держбанків, де вони в значній мірі присутні на ринку і де це успішно. Держава повинна мати досить обмежену функцію в економіці. Ми про це говоримо і дуже багато чуємо. Особливо протягом останнього року, що частка державного сектора в українській економіці завищена. Вона не завжди ефективна, це дуже часто сприяє нецільовому використанню коштів. Банківський сектор – не виняток. Ми хочемо привести ефективний комерційний менеджмент в державний банківський сектор. Найоптимальніший варіант – це залучення міжнародного інвестора у відповідний банківський інститут.

– Який повний дедлайн по реалізації стратегії?

- Стратегія покриває період в 10 років. Найближчі 4-5 років – це той період, на якому ми фокусуємо нашу увагу, де рівень деталізації вище. Другий етап нашої роботи вже розпочато. Ми продовжуємо співпрацю з нашими міжнародними консультантами з МВФ, Світового банку, ЄБРР щодо тих деталей імплементації стратегії. Мова йде про те, що необхідно підготувати цілий пакет законодавчих пропозицій, зміни нормативно-правової бази, які дозволять нам перейти до формування незалежних наглядових рад у державних банках. А наступний етап – це вже їхня підготовка до часткового продажу на горизонті 2-4 років. Деякі зміни будуть досить серйозні. Вони будуть вимагати змін у відповідні закони. Ми будемо працювати з Верховною Радою України, ми розраховуємо на підтримку депутатського корпусу. Оскільки мова йде про реалізацію міжнародних принципів прозорості та ефективності корпоративного управління. В принципі, ми розраховуємо протягом 3-4 місяців вже виступити з конкретними законодавчими ініціативами.

– Скільки ви розраховуєте отримати в бюджет?

- Практика приходу міжнародних фінансових організацій в капітал держбанків, вона, як правило, характеризується не тим, що називається кеш-аут, тобто не виходом попереднього власника в гроші, а інвестиції в сам банківський інститут. Відповідно, продаж міноритарного пакету – це буде підтримка для банків. Це будуть кошти, які дозволять банкам ще активніше розвивати свою діяльність, активніше кредитувати реальний сектор економіки. Що стосується програми подальшого продажу, коли ми можемо говорити про вихід на IPO або продажу більшого пакету стратегічному інвестору, то, безумовно, ми розраховуємо, що тоді бюджет зможе поповнити скарбницю.

Джерело: НВ

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики