Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Рік 2016: час великих надій

  • 06 січня 2016
  •   Олеся Сафронова
  • 0
    429
  • Версія для друку
  •  
Рік 2016: час великих надій

Міністри та експерти поділилися, які необхідно реалізувати для відновлення економіки України в новому 2016 році

Українська влада очікує, що новий рік стане переломним для економіки країни, і обіцяють зробити для цього все можливе. Експерти, правда, в цьому сумніваються, бо не бачать чіткого плану дій з подолання негативу минулих років. Питання протидії корупції, розвитку банківської системи та кредитування економіки, залучення інвестицій, нарощування виробничого потенціалу – були і залишаються актуальними, але мало хто пропонує конкретні відповіді і гідні рішення. У країні як і раніше багато гасел, орієнтирів і цілей, але немає поки системної та послідовної роботи по їх досягненню. Влада здебільшого гасить пожежі і приймає одномоментні заходи. Відбудовувати ж заново будинок під назвою «Україна» з таким набором виконавців і засобів виходить важко.

Що реально може статися в економіці країни в 2016 році? В уряді обіцяють після двох років катастрофічного падіння незначне зростання ВВП – на 2%, уповільнення інфляції до 12% за підсумками року і стабілізацію валютного курсу на рівні 24 грн за долар. Мінфін прогнозує також зростання соціальних стандартів – на 12,5%.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав головною економічною метою уряду – відновлення добробуту громадян в 2016 році і створення нових робочих місць. «Загальнонаціональні пріоритети – членство в ЄС і НАТО. А в економіці – це зростання добробуту, реформа освіти, медицини, боротьба з корупцією, у тому числі на митниці, впровадження всіх нових норм Податкового кодексу. І, звичайно, приватизація», – підкреслив Яценюк.

Але експерти такі заяви сприймають обережно. Свій скепсис вони засновують не стільки на недовірі до влади як такій, скільки на нечіткому розумінні реальних кінцевих цілей обраного шляху.

Потрібен план дій

Опитані економісти в один голос запевняють: Україні потрібна зрозуміла програма роботи уряду в 2016 році, яка представляла б не набір картинок, а набір цілей і механізмів їх досягнення. Причому не треба збирати «по крупицях» з усіх міністерств. Досить двох десятків пунктів із зазначенням чітких термінів та ресурсного забезпечення – щоб вже на початку року громадяни розуміли, що відбувається і чого чекати до грудня.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі наголосив:

«Не можна ж сказати, що приймемо бюджет, і все стане добре. Або ось займемося приватизацією, і стане ще краще. Тут потрібно починати з того, що влада повинна представити чітку картину свого бачення, що повинно бути. Не слайди, а цілі, завдання, інструменти, механізми і ресурси. Навіщо нам потрібна програма така? Потім, що ми ж не знаємо, яка в нас мета на 2016 рік: виконання бюджету або підвищення добробуту, або залучення інвестора … А хотілося б зрозуміти ».

При цьому Юрчишин зазначив, що в числі таких цілей, в першу чергу, має бути забезпечення прав власності та прав кредиторів. «Буде краще, якщо ми, нарешті, покажемо, що права кредиторів у нас дотримуються не з політичних мотивів, а на основі юридичних вимог».

Друге за важливістю завдання уряду, вважає Юрчишин, – стимулювання економічної діяльності. «Мова не про фінансування окремих галузей або наданні преференцій, а про те, щоб залишити незмінним адміністративне і податкове поле і не вносити туди зміни кожен місяць», – сказав експерт.

Третій пункт – прозоре виконання бюджету, стимулювання зростання доходів громадян і проведення відкритої і активної приватизації – без пересудів і звинувачень в упередженості.

З ним солідарний і доктор економічних наук, фінансовий експерт Анатолій Гулей.

На його думку, українській владі пора визначитися – займаються вони політичною економікою чи економічною політикою. «Покажіть програму реформ – ми повинні розуміти, заради чого ми терпимо і скільки потрібно почекати. Чому ми не робимо реформу медицини, Пенсійного фонду, ЖКГ? Чому ці сфери залишаються «радянськими» в той час, як ми нескінченно чіпаємо оподаткування малого та середнього бізнесу?», – задався питанням Гулей.

У той же час, говорячи про прикладні задачі, він підкреслив, що ключовою з них повинно стати «розчищення» банківської системи. «Бажано закінчити цей процес у 1 півріччі, щоб вже в другому півріччі можна було вибудувати модель кредитування економіки і почати піднімати ВВП за рахунок кредитування різних галузей. Ось це – завдання номер один », – сказав експерт.

Він також звернув увагу, що необхідно повернути довіру до банківської системи – причому як на корпоративному рівні, так і на рівні населення. «У нас досі є адміністративні обмеження Нацбанку для валютообмінних операцій. Їх потрібно якнайшвидше скасувати, щоб повернути населенню можливість працювати з валютою. У людей «на руках» 92 млрд дол., але вони не потрапляють у банківську систему. Вони не дозволяють банківській системі заробляти, відновлюватися і кредитувати підприємства. Це – замкнуте коло недовіри », – зазначив фінансист.

Про довіру сказав і керуючий партнер аналітичної групи «Analytic Group Da Vinci AG» Андрій Колпаков.

На його думку, зараз важлива практична реалізація фіскальних новацій. У разі невдачі або прорахунків, неминучим стане провал боротьби з тіньовою економікою. «Владі доведеться балансувати між бажанням натиснути на бізнес для виведення його з тіні і ризиком соціальних заворушень», – зазначив експерт.

Не менш значущим, за його словами, стане посилення конкуренції на внутрішньому ринку в умовах триваючого падіння купівельної спроможності громадян. Компенсувати втрати доведеться за рахунок зростання експорту, але цього непросто домогтися, якщо врахувати, що 2015-ий виявився невдалим у сфері зовнішньої торгівлі. «Потрібно продовжити роботу над створенням кількох нових торговельно-економічних альянсів, остаточно і безповоротно піти від моделі розвитку, заснованої на важкій індустрії сходу, – сказав Колпаков. – Варто пробувати стимулювання переробної промисловості в АПК. У цьому контексті потрібна робота і по створенню законодавчої бази для вільного ринку сільськогосподарської землі. Ось тільки тут компроміс досягти буде дуже складно ».

Головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан впевнена, що найважливішим завданням в 2016 році буде залучення інвестицій, оскільки без них неможливе стабільне довгострокове економічне зростання.

«У 2015 році вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, тепер владі потрібно докласти максимум зусиль для поліпшення інвестиційного клімату, створити умови, при яких вкладення іноземних і внутрішніх інвесторів будуть захищені від рейдерства, несправедливих рішень судів, корупційних поборів і подібних негараздів. Необхідно провести масштабну приватизацію через відкритий конкурс із залученням максимальної кількості учасників, щоб продемонструвати міжнародному співтовариству, що країна серйозно налаштована на зміни», – сказала Бєлан. Вона також переконана, що поки руху вперед дуже заважає тотальна недовіра. «Звичайні громадяни не довіряють владі, різні гілки влади не довіряють один одному. Зробити крок назустріч і якщо не перемогти, то хоча б зменшити цю недовіру – важливе завдання для всіх нас на найближчий час», – підкреслила Бєлан.

Майбутнє на порозі

Прем’єр-міністр, міністри економічного блоку Кабміну і голова Нацбанку у своїх оцінках не такі категоричні. Ми поцікавилися їхньою думкою про ключові завдання на 2016 рік. Ось якою вони бачать свою роботу в найближчі 12 місяців.

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України:

Я, в першу чергу, почну з геополітичної стратегічної мети України – це, звичайно, членство України в Європейському Союзі. І саме на це спрямована вся наша програма реформ і вся наша програма змін в Україні. З точки зору безпеки немає сумнівів у тому, що Україна повинна стати членом НАТО. І це – основна мета реформи оборонного і безпекового сектору країни. І на це спрямовуються сотні мільярдів ресурсів з державного бюджету.

Третя – національна мета – відновлення територіальної цілісності і суверенітету української держави. Це означає повернення Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим під повний контроль української влади.

Четверта – це, звичайно, економічна мета. І економічна мета полягає в зростанні грошових доходів громадян і у створенні робочих місць в країні, в підвищенні добробуту українських громадян.

Окремий блок – реформа Державної фіскальної служби і реформа на митниці. Ми скоротили значну кількість територіальних підрозділів ДФС, але це процес, який вимагає подальших реформ.

У сфері боротьби з корупцією завдання уряду – забезпечити фінансування антикорупційних органів. Також на 2016 рік ключовий пріоритет – реформування системи медицини, приватизація і державні закупівлі. Нам вдалося в бюджетну ніч прийняти новий закон України про державні закупівлі. І 2016 рік – це рік виконання законодавства про прозорі закупівлі, боротьби з корупцією та зниження вартості державних закупівель на електронних тендерах, електронних торгах.

Наталя Яресько, міністр фінансів України:

У нас дуже багато планів. Йде продовження реформи Державної фіскальної служби – як в частині митниці, так і служби фінансових розслідувань. На порядку денному – подання стратегії розвитку банківської системи та нової стратегії розвитку держбанків, поліпшення корпоративного управління держбанків. Крім того, у нас є ідея розширити доступ до нових інвестиційних кредитів – в тому числі, від банків арабських і азіатських країн.

Ми також розширюємо e-data (практику оприлюднення інформації про виконання бюджету – УНІАН) до e-budget – тобто, починаємо нову систему формування бюджетів «з нуля», не на основі попередніх бюджетів. Додатково починаємо, і я підписала доручення, процес трирічного бюджетування, щоб мати передбачуваність більш ніж на рік.

Нарешті, у нас створюється департамент фіскальних ризиків, де будемо дивитися на всі держпідприємства і їх ризики для бюджету.

Валерія Гонтарєва, голова Національного банку України:

Наша місія – забезпечити цінову і фінансову стабільність економіки. Розраховуємо перейти в 2016 році до режиму інфляційного таргетування, що дозволить бізнесу та громадськості не розглядати інфляцію як привід для занепокоєння, і поверне довіру до гривні. Інфляційні ризики ослабнуть, а стабільність валютного ринку буде посилюватися. Також плануємо продовжити поступове пом’якшення монетарної політики для сприяння економічній активності.

У 2016 році завершимо повну очистку банківського сектора. Тим більше, що левова частка роботи вже зроблена. І доведемо рівень капіталізації банківського сектора до необхідного. Досить амбітні плани на 2016 рік у блоці “розрахункових операцій”.

Рецепт нашого успіху – в команді однодумців. Я щиро вдячна своїй команді – справжнім патріотам і професіоналам своєї справи. Ми впевнені, що найгірше позаду, і на майбутнє сповнені стриманого оптимізму. Ми очікуємо, що вже в 2016 році Україна вийде на тренд зростання не тільки банківського кредитування, а й активів всього фінансового сектора, на поступовий розвиток ринків капіталу і нарощування обсягу зовнішніх інвестицій.

Володимир Демчишин, міністр енергетики та вугільної промисловості України:

У наступному році ми продовжимо реформувати сектор за європейськими правилами: впроваджувати конкурентний ринок газу, створювати конкурентний і прозорий ринок електроенергії. Ми продовжимо знищувати осередки корупції, продовжимо політику енергонезалежності та диверсифікації поставок. Робити це будемо спокійно і методично, не відволікаючись на опір тих, чий статус-кво вартістю в мільярди ми порушили.

Олексій Павленко, міністр аграрної політики і продовольства України:

Аграрна галузь – не просто одна з найпотужніших галузей виробництва в країні, але і одна з найбільших перспективних. Нам є куди розвиватися і до чого прагнути. Рік 2016-ий має стати роком реалізації потенціалу агросфери. Серед ключових завдань на наступний рік – розширення міжнародного співробітництва та залучення інвестицій в агросектор. Плануємо укласти низку угод про зону вільної торгівлі з державами-партнерами України – Ізраїлем, Туреччиною та В’єтнамом. Також плануємо підписати ряд меморандумів і угод в галузі сільського господарства з Індонезією, Індією, Китаєм і Іспанією. Проведемо переговори з міжнародними фінансовими інститутами для залучення ресурсів, необхідних для модернізації виробничих потужностей. Серед перспективних інвесторів – Міжнародна фінансова корпорація, Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ. Наступною зупинкою має стати залучення інвестицій у відновлення систем зрошення на півдні України, що дозволить підвищити врожайність і збільшити виробництво у сфері агропромислового комплексу.

Айварас Абромавічус, міністр економічного розвитку і торгівлі України:

У минулому році ми заклали базу для економічного зростання в 2016-му. Днями повністю запрацювала зона вільної торгівлі з ЄС – а це не тільки можливість для українських товарів потрапити на полиці Європи, але й інвестиції в експортно-орієнтовані бізнеси. У 2016-му ми розраховуємо залучити до 5 млрд дол. іноземних інвестицій.

Розпочав роботу Офіс ефективного регулювання, який, в першу чергу, перегляне до 10 тис. регуляторних актів у чотирьох сферах: агро-бізнес, підключення до електромереж, будівництво та сфера контролюючих органів.

Завдяки успішному прийняттю закону «Про державні закупівлі», ми зможемо до кінця року перевести всі держзакупівлі в країні в електронний формат.

Цього року ми почнемо масштабну приватизацію – це не тільки наступний крок з реформування держкомпаній, але головне – боротьба з корупційними схемами і збитками для бюджету.

Наша мета на цей рік – потрапити в топ-50 рейтингу Doing Business, а це – важливий показник для зарубіжних бізнесменів, які вибирають місце для інвестицій. Роботи багато і часу для «розкачки» не буде.

Планів, як ми бачимо, знову безліч. Увійти в число кращих в Doing Business, провести показову приватизацію держактивів, у тому числі продати Одеський припортовий завод, кілька енергокомпаній і хімічний гігант «Сумихімпром», прийняти новий Податковий кодекс і створити стимули для розвитку малого та середнього бізнесу.

Назвати ці цілі недосяжними можна – все в руках уряду і парламенту. Але крім внутрішньодержавних завдань, є ж ще й світова економічна контекст.

Вже зараз ми спостерігаємо уповільнення темпів зростання найбільшої економіки світу – Китаю, і очікуваний також в 2016 році економічний підйом в США навряд чи виявиться значним настільки, щоб компенсувати прийдешні втрати. У Європі, яка з 1 січня запустила зону вільної торгівлі з Україною, перспективи серйозного зростання також примарні.

Що це означає для нашої країни? Очевидне: ціни на ключові статті нашого експорту – продовольство і метал – будуть знижуватися і далі. А значить, зовнішньоекономічні перспективи України не настільки райдужні і дохідні. «Плюсів» для українського експорту в 2016 році буде небагато. І це вимагатиме від влади інтенсивного пошуку місця України на світовій економічній карті. А світова економіка перебудовується – на тлі загальноекономічних і геополітичних тенденцій. І перебудовувати свій власний будинок і знаходити своє місце в світовій економіці необхідно вже сьогодні, приймаючи ключові стратегічні рішення.

Джерело: УНІАН

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Схожі матеріали

Рубрики