Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

ТОП-5 змін року від НБУ

  • 29 грудня 2015
  •   LB.ua
  • 0
    387
  • Версія для друку
  •  
ТОП-5 змін року від НБУ

У 2015 році український фінансовий ринок потрясли п’ять найважливіших подій: банкрутство великих українських банків, вибір вільного курсу гривні, посилення відповідальності за банкрутство фінустанов, репутаційні санкції проти менеджменту банків, зміна правил видачі термінових депозитів

1. Крах великих банків

У 2015 році на банківському ринку відбулося відразу три грандіозних банкрутства. Найбільшим стало падіння “Дельта Банку”, що належав Миколі Лагуну. Він займав четверте місце за активами (60,3 млрд грн, що становило майже 5% всього ринку). Причиною банкрутства стала занадто агресивна політика розвитку банку і великий обсяг неповернутих кредитів. “Дельта Банк” був системним і, по ідеї, уряд України повинен було його націоналізувати, однак цього не сталося. У результаті постраждало понад півмільйона людей, а держава через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повинна в цілому виплатити клієнтам банку 16,5 млрд грн.

“Дельта Банк” випередив навіть “Укрпромбанк”, який лопнув в 2009 році і був на той момент найбільшою ощадною установою країни (його борг перед громадянами становив 7,95 млрд грн). За собою “Дельта Банк” потягнув й інші фінустанови, що належали Лагуну: “Кредитпромбанк”, “Омега Банк” і “Астра Банк”.

Також на початку осені збанкрутував банк “Фінанси та Кредит”. Його власник Костянтин Жеваго навіть пропонував заможним вкладникам банку конвертувати свої гроші в капітал. Ситуація дещо вирівнялася і банк визнали не проблемним. Однак, врешті-решт, “Фінанси та Кредит” все ж був визнаний неплатоспроможним. У 234 тис. клієнтів банку вклади не перевищували гарантовану суму в 200 тис. грн, і їм зараз повертають сумарно 10 млрд грн. А ось заможні вкладники, яких у банку нараховувалося 17000 і які зберігали в ньому близько 7 млрд грн, втратять більшість своїх коштів. Їм виплатять також у межах 200 тис. грн – тобто близько 3,4 млрд грн.

2. Вільний курс

НБУ відмовився від політики фіксованого курсу ще в 2014 році, проте українці сповна відчули це нововведення тільки в 2015 році. У лютому долар на готівковому ринку досяг 30 грн. Потім його курс ослаб. Замість підтримки вартості гривні, ніж регулятор займався всі попередні роки, тепер НБУ має намір сконцентруватися на утриманні зростання цін і займеться “інфляційним таргетуванням”. Заявлена мета регулятора – утримати інфляцію в 2016 році в межах 12%.

“Наша мета – досягнення цінової стабільності. До кінця наступного року рівень інфляції повинен опуститися до 12% і далі знижуватися. У 2017 році інфляція повинна досягти однозначного числа. А до кінця 2019-го – опуститися до 5%”, – заявила журналістам голова НБУ Валерія Гонтарєва.

3. Жорсткість відповідальності за банкрутство банків

Навесні набув чинності закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб”. Їм значно посилена відповідальність власників і топ-менеджерів банку за доведення фінустанов до банкрутства. Кримінальна відповідальність вводиться за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. При цьому покаранням може бути позбавлення волі на строк до п’яти років з одночасним штрафом в сумі 85-170 тис. грн і позбавленням права обіймати відповідні посади на строк до трьох років.

До пов’язаних з банками особам були віднесені не тільки керівники і власники, але опосередковано пов’язані особи. Фактично, під це визначення потрапили всі, хто має хоч якісь можливості впливати на прийняття рішень у банку. Однак після прийняття цих змін з’явилася нова проблема: виявилося, що в більшості банків власники просто невідомі.

Банки були зобов’язані розкривати імена власників з пакетами лише понад 10% і користувалися цим правом. Багато в списку акціонерів вказували невідомі компанії, іноземні фонди, фізосіб, що є лише формальними власниками акцій. У зв’язку з цим НБУ почав великий проект щодо розкриття імен реальних власників українських банків. До них віднесли акціонерів-юрособи, які володіють понад 2% акцій, а також 20 найбільших акціонерів-фізосіб. Крайнім заходом за невиконання цих вимог може бути визнання банку неплатоспроможним. На сьогодні НБУ вже виявив імена власників більшості банків і продовжує займатися рештою учасниками ринку.

4. Репутаційні санкції для керівників банків

Масові банківські банкрутства змусили НБУ задуматися про введення поняття “небездоганної репутації” – в цю категорію потрапили керівники банків, які управляли ними не менше шести місяців в період року до моменту, коли банк був визнаний неплатоспроможним. А оскільки, згідно статті 42 закону “Про банки і банківську діяльність”, керівники банків повинні мати бездоганну ділову репутацію, то топ-менеджерам із зіпсованим іміджем НБУ обіцяв відмовляти в призначеннях на керівні позиції.

Банкірів можуть “відлучити” від ринку на три чи десять років. Банкіри почали шукати шляхи обходу цієї заборони. Вони вибирають на нових місці роботи не керівні, а експертні посади, наприклад, стають радниками. Крім того, на ринку планується створити раду з діючих топ-менеджерів, які вирішуватимуть, чи вважається репутація конкретної людини зіпсованою, і подавати свої рекомендації регулятору.

5. Зміна правил видачі строкових депозитів

Ще однією важливою подією цього року стала поява строкових депозитів. Раніше стаття 1060 Цивільного кодексу зобов’язувала банки повертати вкладникові депозит на першу вимогу, крім вкладів підприємств, які були розміщені на інших умовах. А будь-яка умова договору про відмову в поверненні грошей вважалося недійсною. Тому, по суті, всі депозити банків були простими поточними рахунками, а термін їх розміщення в банку залежав лише від бажання вкладника. Але в травні парламент прийняв закон, яким змінив такий порядок речей. Тепер безумовному поверненню на першу вимогу підлягають тільки вклади до запитання. Гроші за строковими депозитами банки виплачуватимуть разом з відсотками після закінчення повного терміну, на який вони були розміщені, відповідно до умов договору. Дострокове повернення також передбачено, але тільки якщо такі умови є в договорі.

Після вступу цих змін в силу пройшло більше півроку. Однак дотепер далеко не всі банки впровадили в своїй продуктовій лінійці депозити без можливості дострокового зняття, оскільки громадяни не готові віддавати гроші у тривале користування банком. Зокрема, це пов’язано з великою кількістю банкрутств на ринку і високим рівнем недовіри українців до банківської системи.

LB.ua

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики