Майбутнім пенсіонерам, Пенсіонерам, Консультантам
Самостійний Розрахунок Пенсії
Експрес-аналіз
розміру пенсії
Пенсійний
калькулятор
Калькулятор
недержавної пенсії

Що таке пенсійні накопичення?

  • 11 листопада 2015
  •   Юлія Кудряшова
  • 0
    2720
  • Версія для друку
  •  
Що таке пенсійні накопичення?

Навряд  чи  знайдеться  багато  людей  в  нашій  країні, у яких  слова  «старість»  або  «пенсія»  викликають захоплення. Більшість просто женуть такі роздуми подалі від себе, поринають в турботи повсякденного життя, а час невпинно спливає.

 

 

 

 

 

 

 

1В 35-40 років перші тривожні думки вже намагаються привернути до себе  увагу  та  завмирають  десь  глибоко  у  підсвідомості,  на  жаль, залишаючись  пасивним  усвідомленням  неминучості  цієї  стадії людського буття.

  Старість підкрадається непомітно, і людина, яка  протягом трудової діяльності  сплачувала  соціальні  внески  лише  за  право  отримання державної  пенсії,  опиняється  один  на  один  з  реаліями  пенсійного життя.  І  саме  в  цей  момент  виявляються  актуальними  слова «пенсійні  накопичення»  –  той  фінансовий  багаж,  з  яким  кожна людина переступить цей поріг.

 

 

 

Настане час відкрити свою пенсійну скарбничку. Що ми там знайдемо, залежить тільки від нас.

В якому віці людина має починати відкладати кошти на свою майбутню пенсію?

Пенсійні накопичення – це довгострокові інвестиції, які кожна  працююча людина може здійснювати в своє майбутнє протягом трудового життя. Розмір заощаджень тісно пов’язаний з періодом накопичення. Кожні 100 грн  проінвестовані  сьогодні  з  доходністю  лише 10%  річних  із щомісячною  капіталізацією  відсотків через 15 років обернуться в 445 грн, через 25 років – в 1 200 грн, а через 35 років – майже в 3 300 грн.

Накопичена сума залежить також від  періодичності здійснення інвестицій, їх  розміру  та доходності, з якою вкладаються кошти. Чим менший строк інвестування, тим більш вагомими стають ці фактори. Людина, яка на протязі 35 років щомісячно інвестує 200 грн з доходністю 10% річних та щомісячною капіталізацією відсотків, зможе  накопичити  понад  765  тис. грн,  натомість  інвестиції  протягом  10  років  на  тих самих  умовах  навіть з доходністю  20%  річних  дозволять  заощадити  лише  76,5 тис. грн.  Щоб  накопичити  за 10  років  765 тис.  грн, людині потрібно інвестувати 2 000 грн щомісяця з доходністю 20% річних.

pic1

 В якому віці розпочинати здійснення інвестицій в майбутню пенсію – індивідуальний вибір кожної людини. Чим раніше ми почнемо дбати про пенсійні накопичення, тим більшу суму зможемо відкласти і тим менш відчутними для нашого поточного бюджету можуть бути такі інвестиції.

Прикро, але типові ситуації такі:

від 18 до 25 років Відкладати на пенсію? Ви, мабуть, жартуєте! Я ще вчуся, до того ж я ще молодий, хочу насолодитись життям. Пенсія – це таке далеке майбутнє. Можливо, пізніше поміркую над цим...
від 25 до 35 років Ні, зараз я не можу! Я тільки-но розпочав кар’єру, мені потрібно продовжувати професійну освіту, встигну, в мене ще достатньо часу... Та і що я зможу накопичити, відкладаючи по 100-200 грн на місяць? Ближче до пенсії заощаджу одразу більшу суму.
від 35 до 45 років Ні, зараз невдалий час! Мені потрібно годувати сім’ю, сплачувати кредити, діти ще маленькі, от коли підростуть, тоді зможу відкладати...
від 45 до 55 років Я б хотів заощаджувати, але не маю можливості, сплачую за навчання дітей, допомагаю батькам, доведеться з цим ще трошки зачекати...
від 55 до 60 років Я розпочав відкладати гроші, але ж до пенсії залишилось вже мало часу, я не встигну заощадити достатньо коштів, потрібно було розпочинати ще в молодості!
понад 60 років Чому я не подумав про пенсію раніше? Чому так довго зволікав з накопиченнями? Тепер вже запізно, я нічого не можу змінити. Моєї державної пенсії недостатньо для повноцінного життя. Одна надія, що діти допоможуть...

 

Так коли ж розпочати?

Найбільша наша омана – вважати, що в нас є ще багато часу...

Скільки потрібно відкладати, щоб забезпечити достойну старість?

Кожна людина при виході на пенсію хотіла в зберегти звичний рівень життя. При нормативному трудовому стажі  та  середній  заробітній  платі  коефіцієнт  заміщення  втраченої  заробітної  плати  державною  пенсією  не
перевищує 45%. А внаслідок того, що в Україні максимальний рівень  пенсій, що виплачуються з солідарної системи,  обмежений,  високооплачувані  працівники,  які  йдуть  на  заслужений  відпочинок,  стикаються  з  ще більшим зниженням рівня доходів. Пенсійні накопичення покликані принаймні забезпечити компенсацію цією різниці, надаючи людині можливість після припинення трудової діяльності щомісячно отримувати додатково до державної пенсії грошові кошти в розмірі, не меншому ніж 50% втраченого заробітку.

 

pic2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як свідчать розрахунки, якщо людина щомісячно інвестує 5% від заробітку під 10% річних, отримати від своїх накопичень коефіцієнт заміщення на рівні 50% вона зможе лише через 35 років. Якщо в людини до виходу на пенсію  залишилось  менше  часу,  вона  не  встигне  накопичити  бажану  суму,  коефіцієнт  заміщення  буде меншим. Такі інвестиції потрібно розпочинати не пізніше, ніж в 25років.

Якщо інвестувати щомісячно 10% від заробітку, для отримання коефіцієнту заміщення в 50% знадобиться 25 років. Накопичення на таких умовах людина може розпочати в 35 років, але вони істотніше позначаться на її бюджеті.

В  тому  випадку,  якщо  людина  не  розпочне  відкладати  кошти  заздалегідь,  то  в  40  років  їй  потрібно  бути збільшити  розмір  своїх  інвестицій  вже  до  15%  від  поточного  доходу,  інакше  вона  не  зможе  сформувати
пенсійних накопичень, які б дозволили їй зберегти звичний рівень життя.

Тут знову працює та сама прописна істина: чим раніше людина почне накопичувати на пенсію, тим більше в неї шансів, що вона дійсно буде гідною.

Де потрібно зберігати кошти?

На  даний  момент  в  Україні  людина  може  накопичувати  грошові  кошти  на  майбутню  пенсію  в  банківських установах,  недержавних  пенсійних  фондах  (НПФ),  або  страхових  компаніях  (СК),  які  мають  ліцензію  на
страхування життя. В кожного з цих фінансових інститутів є як свої переваги, так і недоліки.

Банківські  установи  зараз  не  пропонують  класичних  довгострокових  пенсійних  програм.  Людина  може укласти з банком звичайний строковий депозитний договір з правом поповнення та отримувати фіксований дохід у вигляді процентів, які нараховуються на суму вкладу. Розміщувати кошти можна як в національній, так і в іноземній валютах. Після закінчення строку дії договору людина може подовжити зберігання грошей, або перевести їх в інший банк за своїм вибором. Достроково забрати кошти з банку можна, якщо така можливість передбачена  умовами  договору.  В  такому  випадку  банки  зазвичай  здійснюють  перерахунок  раніше нарахованих відсотків, тому людина може втратити майже весь накопичений інвестиційний дохід.

Якщо  банк  буде  віднесений  до  категорії  неплатоспроможних,  відшкодування  коштів  за  вкладами  в  межах граничного розміру, що зараз складає 200 000 грн, здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Вклади  фізичних  осіб  в  ПАТ  «Ощадбанк»  захищені  державною  гарантією незалежно  від  суми.  Це  збільшує привабливість  банківських  депозитів,  особливо  в  поточних  ринкових  умовах,  але  лише  при  інвестуванні  в
межах гарантованої суми. Зберігання коштів на банківському депозитному рахунку не дозволяє забезпечити диверсифікацію інвестицій, а дохід обмежується ставкою відсотка за договором і підлягає оподаткуванню в момент  нарахування.  Різноманітні  депозитні  програми  банків  зручно  використовувати  для  управління поточною ліквідністю своїх інвестицій.

Страхові  компанії  в  нашій  країні  є  єдиним  фінансовим  інститутом,  який  має  право  здійснювати  виплату довічних  пенсій.  Ці  установи  пропонують  програми  накопичувального  пенсійного  страхування,  за  якими людина  може  отримати  гарантований  інвестиційний  дохід  у  розмірі  до  4%,  а  також  бонус  у  вигляді негарантованого доходу, який залежить від стратегії СК з інвестування страхових резервів. При цьому до 15% інвестиційного доходу від розміщення страхових резервів вираховуються СК на покриття витрат на ведення справи застрахованої особи.

Ціна страхового полісу залежить від віку людини, стану її здоров'я, професії, статі, визначеної ним страхової суми,  строку  страхування,  а  також  обраної  періодичності  сплати  страхових  внесків.  Накопичення  можуть здійснюватися в різних валютах.

Серед переваг СК варто зазначити розмаїття страхових продуктів і можливість гнучкого підходу до кожного клієнта. Зазвичай в накопичувальні страхові поліси включені додаткові опції: страхування від ризиків настання
певних  подій  (хвороба,  інвалідність,  нещасний  випадок  тощо).  Таким  чином,  протягом  усього  терміну  дії договору страхування людина перебуває під страховим захистом від ризиків, зазначених в договорі.

У випадку дожиття застрахованої людини до закінчення строку дії накопичувальної програми, вона отримає суму  своїх  заощаджень  за  вирахуванням  податку  з  доходів  фізичних  осіб,  після  чого  може  укласти  договір
страхування довічної пенсії з будь-якою СК, або перевести грошові кошти до іншої фінансової установи.

У  разі  дострокового  припинення  дії  договору  страхування  СК  виплачує  людині  викупну  суму,  розмір  якої залежить від періоду, протягом якого діяв договір. Єдиної методології розрахунку викупної суми на ринку не існує,  тому  у  кожній  СК  умови  її  виплати  відрізняються.  Зазвичай  при  достроковому  розірванні  договору протягом  перших  2-х  років  його  дії,  викупна  сума  дорівнює  0,  тобто  людина  не  зможе  повернути  навіть частини сплачених коштів.

Якщо  банки  та  страхові  компанії  надають  широкий  спектр  послуг,  то  діяльність  недержавних  пенсійних фондів  спрямована  виключно  на  акумулювання,  збереження  та  примноження  грошових  коштів  з  метою створення  пенсійних  накопичень.  Для  того,  щоб  стати  вкладником  НПФ  людина  має  укласти  пенсійний контракт з адміністратором фонду, після чого в системі персоніфікованого обліку НПФ на її ім’я відкривається індивідуальний  пенсійний  рахунок,  на  якому  обліковуються  пенсійні  внески  людини  з  урахуванням розподілених інвестиційних доходів та адміністративних витрат.

Інвестуванням  активів  НПФ  займається  обраний  фондом  професійний  керуючий  –  компанія  з  управління активами  (КУА).  Перелік  інвестиційних  інструментів,  в  які  дозволяється  розміщувати  грошові  кошти  НПФ,
достатньо  широкий  і  включає  депозити,  в  т.ч.  в  іноземній  валюті,  банківські  метали,  облігації  й  акції українських  та  іноземних  емітентів,  об’єкти  нерухомості  тощо.  Законодавство  забороняє  НПФ  гарантувати
інвестиційний  дохід,  але  широка  диверсифікація  вкладень  дозволяє  забезпечити  прийнятний  рівень доходності  та  знизити  ризики  інвестування.  Крім  того,  інвестиційні  доходи  розподіляються  по  рахунках учасників  НПФ  кожного  робочого  дня,  що  забезпечує  щоденну  капіталізацію  відсотків,  завдяки  якій  кошти накопичуються швидше.

Всі активи НПФ зберігаються в банку-зберігачі, який обслуговує поточні рахунки фонду, веде рахунок в цінних паперах, здійснює облік активів НПФ та контролює діяльність КУА та адміністратора.

Законодавством передбачене чітке розподілення функцій та відповідальності між юридичними особами, які надають послуги НПФ (адміністратор, КУА, зберігач) та здійснюють додатково до державного контроль одна за одною, що підвищує надійність функціонування НПФ та системи в цілому.

Пенсійні  внески  до  НПФ  здійснюються  тільки  в  національній  валюті.  Пенсійні  контракти  не  передбачають штрафних санкцій у випадках припинення платежів або несвоєчасності перерахування пенсійних внесків до фонду. Такі дії вкладника не знижують накопиченої суми на пенсійному рахунку та не позбавляють його прав в будь-який час продовжити накопичення. Також людина може укласти кілька пенсійних контрактів, в т.ч. на користь третіх осіб.

Після досягнення людиною обраного пенсійного віку, який може бути на 10 років менше офіційного, тобто після 50 років, вона може отримати грошові кошти з НПФ у вигляді одноразової пенсійної виплати (якщо сума накопичення не досягає встановленого законодавством мінімуму) або укласти з НПФ договір на виплату пенсії на  визначений  строк  (щонайменше  на  10  років).  При  цьому  людина  має  право  в  будь-який  час  на  етапі накопичення за власним бажанням перевести свої пенсійні кошти до іншого НПФ. Змінити фонд можна і на етапі  отримання  пенсійних  виплат  шляхом  укладення  пенсійного  контракту  з  іншим  НПФ  або  договору страхування довічної пенсії зі страховою компанією. В окремих випадках (настання інвалідності, критичного стану здоров’я людини або її виїзду на постійне місце проживання до іншої країни) людина може отримати накопичення у вигляді одноразової виплати.

В підсумку варто відзначити, що згадані способи формування пенсійних накопичень не є взаємовиключними і можуть використовуватись людиною як паралельно, так і в певній послідовності з урахуванням переваг того чи іншого варіанту. Наприклад, можна здійснювати накопичення паралельно в банку та НПФ, а після виходу на пенсію укласти з СК договір страхування довічної пенсії.

Процес старіння індивідуальний, але життя на пенсії не повинне перетворюватися в безперспективне, безрадісне  доживання.  Похилий  вік  потрібно  зустріти  з  гордо  піднятою  головою,  використовуючи вільний час та пенсійні накопичення у власних інтересах.

Спеціально для pensia.ua:
Ю. Кудряшова
Керівник ТОВ «КУА-АПФ «Тройка Діалог Україна»

 

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter (або натисніть сюди)

Рубрики